Оробей Лідія Львівна
| Оробей Лідія Львівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Лідзія Львоўна Арабей | ||||
| Народилася | 27 червня 1925 Низок, Уздзенський район | |||
| Померла | 20 лютого 2015 (89 років) Мінськ | |||
| Поховання | Північний цвинтар[d] | |||
| Країна |  СРСР Білорусь | |||
| Діяльність | письменниця літературознавець | |||
| Alma mater | філологічний факультет БДУ | |||
| Заклад | Q54867854?, Вожик, Chyrvonaya Zmyenad, Видавництво «Білорусь» і Полымя (часопис) | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Членство | Спілка білоруських письменників | |||
|
| ||||
Лідія Львівна Оробей (біл. Лідзія Львоўна Арабей; *27 червня 1925, Низок, Уздзенський район — †20 лютого 2015, Мінськ) — білоруська письменниця та літературознавець, кандидат філологічних наук (1958).
Біографія
ред.Народилася в сім'ї службовців. У 1942–1944 роках жила в Щучині. З 1944 року — співробітниця редакції щучинської районної газети «Червоний прапор». З 1945 року мешкає у Мінську. Працювала в часописі «Вожык», у редакції газети «Чырвоная змена», займалася викладацькою діяльністю. Закінчила філологічний факультет БДУ (1951)[1], аспірантуру при Інституті літератури та мистецтва АН БРСР (1954). Була старшим редактором видавництва «Білорусь» (1955–1967)[1], літспівробітницею часопису «Полымя» (1967–1974). Захистила дисертацію присвячену життю та творчості А. Пашкевич (Цьотки), отримала звання кандидати філологічних наук.
Творчість
ред.Літературну працю почала в 1945 році. Виступає як прозаїк, критик, літературознавець. У 1956 році видала дослідження «Тітка (Алоїза Пашкевич)», а в 1959 «Федос Шинклер»[1], автор збірників повістей та оповідань «Калібри» (1960, оповідання для дітей), «Квартира № 3» (1961, книга сатири і гумору), Міра часу" (1962), «Екзамен» (1963), «Лариса» (1964), «На струнах бурі» (1967), «Серед ночі» (1968), «Іскри в попелищі» (1970), «Вовчки» (1972), «Синій бір» (1972, повість), «Мені потрібно їхати» (1974), «Стану піснею» (1977), «Сузір'я Великої Медведиці» (1980), «Смуга дощу» (1984), «Пошуки кохання» (1987), «Іти у розвідку» (1989, оповідання для дітей), «Пошуки істини» (нариси, 2005), «У полум'ї любові» (даслідження, присвячене Алоїзі Пашкевич (Тітці), 2006), «Біле поле» (оповідання, мемуари, 2008). У 1985 році вийшли вибрані твори у 2-х томах.
Переклала роман естонського письменника А. Хінта «Берег вітрів» (з А. Романовською, 1960).
Визнання
ред.- Член Спілки письменників СРСР (з 1958).
- Член Спілки білоруських письменників.
Примітки
ред.Література
ред.- Арабей Лідзія // Беларускія пісьменнікі (1917–1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X
- Арабей Лідзія // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. Мн.: БелЭн, 1992–1995.
Посилання
ред.- Арабей Лідзія Львоўна[недоступне посилання з квітня 2019]
- Беларуская пісьменніца Лідзія Арабей адзначае свой юбілей [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Лідзія Львоўна Арабей [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Твори для дітей Оробей Лідії в бібліотеці TOU