Відкрити головне меню

Орлова Надія Павлівна

Орлова Надія Павлівна (дівоче прізвище Бондар; 7 січня 1923, с. Літки, Броварський район, Київська область12 травня 2010, Київ, Україна) — український редактор. Заслужений працівник культури України (1978).

Народилась в родині робітника. Брала участь у Німецько-радянській війні (нагороджена медаллю «За оборону Києва»).

Закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1950).

Була редактором Української студії хронікально-документальних фільмів (19511953), редактором-консультантом дубляжного відділу, головним редактором творчого об'єднання «Час», членом сценарно-редакційної колегії на Київській студії художніх фільмів ім. О. П. Довженка. За час роботи на кіностудії Надія Орлова зміцнила її зв'язки із Спілкою письменників, залучила до роботи в кіно видатних українських письменників: Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Юрія Збанацького, Павла Загребельного, Олександра Ільченка, Василя Земляка, Юрія Смолича, Миколу Зарудного, Віталія Логвиненка та багатьох інших. Завдяки цьому основою для створення національних фільмів стали найкращі твори українських митців. Під редагуванням Н. П. Орлової вийшло на екрани країни понад п'ятдесят повнометражних художніх фільмів.

Член двох спілок України — кінематографістів (1961) і письменників (1974), відмінник кінематографії, заслужений працівник культури (1978). У 2003 році їй присуджено міжнародну премію ім. Володимира Винниченка в галузі української літератури, мистецтва та за благодійницьку діяльність. Багато працює в жанрі художнього перекладу. Нагороджена медалями, значком «Отличник кинематографии СССР». Член Національних спілок письменників і кінематографістів України.

Похована на Байковому кладовищі у Києві.

ФільмографіяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — СІ 17.

ПосиланняРедагувати