Вікіпедія

Оркеста типіка

вид музичного колективу
(Перенаправлено з Оркеста тіпіка)

Оркестра типіка або просто типіка (ісп. Orquesta típica) — латиноамериканський музичний колектив, який грає популярну музику. Склад залежить від країни і нині термін застосовний і за межами Латинської Америки. Зазвичай використовується для гуртів середнього розміру (від 8 до 12 музикантів) певного, чітко визначеного інструментального складу.

Оркестра типіка «Julio de Caro» з Аргентини
«La Flor de Cuba»

Аргентина і Уругвай

ред.

В Аргентині та Уругваї термін зазвичай асоціюється з музикою танго. Спочатку ансамбль для виконання танго музики складався з гітари, флейти та скрипки, а пізніше, бандонеон замінив флейту, яку знову включив до складу оркестру Астор П'яццола, також у 30-ті роки до оркестру типіка додано фортепіано.

Походження терміна оркестра типіка (або оркестра типіка кріола) належить бандонеонисту, режисеру та композитору Вісенте Греко[en]. Спочатку так називали склад з двома або більше скрипками чи бандонеоном. Зазвичай ці ансамблі складалися з інструментів, відповідних виконуваному жанру, наприклад, у випадку танго це фортепіано, бандонеон, скрипки, контрабас, гітара, флейта, і часто альт і віолончель.

Спочатку музиканти ходили протягом одного дня від одного закладу до іншого, в яких грали (бари, кафе або борделі), що й зумовлювало інструментальний склад: це завжди були музичні інструменти, які легко носити з собою. З розвитком танго як соціального танцю і прийняттям його в суспільстві, музиканти могли собі дозволити працювати на одному місці, що дозволило включати до складу оркестру типіка не тільки портативні, але й важкі інструменти, наприклад, фортепіано і арфу.

Склад оркесту типіка часто змінювався і за кількістю музикантів і за переліком інструментів. Як правило, ансамбль включає групу струнних: скрипка, альт і віолончель, групу з 3 або більше бандонеонів і ритмічну групу: фортепіано і контрабас. Оркестра типіка є розширеною версією секстету типіка, який включає 2 бандонеони, дві скрипки, контрабас та фортепіано.

Нині багато оркестрів танго намагаються наслідувати такий склад і найпопулярнішим складом ансамблю є оркестр зі скрипки, бандонеона, контрабаса і фортепіано.

Оркестри типіка Аргентини

ред.

Оркестри типіка Уругваю

ред.
  • Франсіско Канаро
  • Juan Canaro
  • Juan Cao
  • Minotto di Cicco
  • Típica Jaurena
  • Luis Caruso
  • Rogelio Coll
  • Roberto Cuenca
  • J. A. Espíndola
  • Panchito Maqueira
  • Facu Bonari
  • Don Horacio
  • Hugo Di Carlo
  • Romeo Gavioli
  • Mouro y Maqueira
  • Walter Mendez
  • Puglia — Pedroso
  • Donato Raciatti «Tipica Sondor»
  • Miguel Villasboas
  • Nelson Alberti «A lo Darienzo»
  • Matos Rodríguez

Куба

ред.

На Кубі оркестра типіка - ансамбль, що складається переважно з духових інструментів. Вони існували принаймні з середини XIX-го століття і дійшли до наших днів. Один з найраніших, оркестр Флор-де-Куба[es], мав такий склад: корнет, тромбон, офіклеїд, два кларнети, дві скрипки, контрабас, литаври і гуїро. Офіклеїд, винайдений 1817 року, що був свого роду бас-горном з клапанами, сьогодні замінено тубами та/або евфоніумом. Склад ранніх оркестрів типіка міг дуже сильно відрізнятися, проте пізніше відбулася уніфікація інструментального складу. Сьогодні звичайним складом оркестру типіка є: дві труби, тромбон, контрабас, фортепіано, конґа, бонґо або тімбалес (і/або декілька тімбалес) і гуїро.

Гондурас

ред.

У Гондурасі оркестр типіка як правило складається з маримби, гітари, бас-гітари, гітаррона, конґи й ударної установки.

Сучасні оркестри типіка

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оркеста_типіка&oldid=43616560