Відкрити головне меню

Орден Братерства і єдності

югославський орден

Орден Братерства і єдності (сербохорв. Орден братства и јединства / Orden bratstva i jedinstva, словен. Red bratstva in enotnostiRed bratstva in enotnosti, мак. Орден братство и единство) — нагорода Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія, що мала два ступені.

Орден Братерства і єдності
Орден слободе
Orden bratstva i jedinstva 2 reda.jpg
Країна Югославія
Тип Орден
Статус не вручаєтся
Нагородження
Засновано: 15 серпня 1943
Перше: 1 вересня 1944
Останнє: 31 грудня 1985
Нагороджено: 59 545
Список нагороджених
Q10162735? (0)
Черговість
Старша нагорода Орден «За заслуги перед народом»
Молодша нагорода Орден Югославської Народної Армії

ІсторіяРедагувати

 
Рішення про нагородження Димитара Влахова Орденом Братерства і єдності. 1945 рік.

Орден був заснований Йосипом Брозом Тіто 15 серпня 1943 року Указом про нагородження в Народно-визвольній армії Югославії. 9 червня 1945 року Президія Антифашистського віче народного визволення Югославії прийняла закон «Про ордени і медалі Демократичної Федеративної Югославії», за яким були створені дві степені ордена Братерства і єдності.

Нагородження орденом проводилося «за особисті заслуги в розширенні братерства між народами і народностями, за формування і розвиток політичної й моральної єдності народу». 1 березня 1961 року Законом про нагороди ФНРЮ було прийнято сучасну назву ордена. У списку нагород за важливістю орден I ступеня (орден Братерства і єдності з золотим вінком) займав 12-те місце, орден II ступеня (орден Братерства і єдності зі срібним вінком) — 21-е місце.

Всього орденом були нагороджені 59455 осіб, з них 3870 — орденом з золотим вінком і 55675 — орденом зі сріблястим вінком.

орден Братерства і єдності з золотим вінком орден Братерства і єдності зі срібним вінком
 
 

ЛітератураРедагувати

  • Орден братства і јединства // Војна енциклопедија. — Београд, 1975.
  • Опћа енциклопедија ЈЛЗ. — Загреб: Југословенски лексикографски завод, 1980.
  • Борис Пристер. Одликовања збирке ін. Вељка Малинара. — Загреб, 2000.