Мовленнєвий апарат

Анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків (фонем).
(Перенаправлено з Органи мови)

Мовленнє́вий апара́т, також апара́т мо́влення, інакше о́ргани мо́влення чи мовленнє́ві о́ргани — анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків (фонем) — артикуляції.

Мовленнєвий апарат складається з органів дихання й органів, які безпосередньо беруть участь у творенні звуків, зокрема: гортаньголосові зв’язкиязик, м’яке й тверде піднебіннязуби верхньої та нижньої щелеп, губи, носопролиг (верхня частина пролигу, розташована позад порожнини носа, й умовно відмежована від ротопролигу площиною, в якій лежить тверде піднебіння) та резонаторні нутро́вини (порожнини).

Система органів мовленняРедагувати

Мовленнєвий апарат не є окремим органом людського тіла, але поєднанням органів дихальної та травної систем, в якому умовно виділяють три поверхи: нижній, середній і верхній.

Нижній поверхРедагувати

Виконують функцію накопичування та видихання необхідного для творення звуків повітря.

Середній поверхРедагувати

На цьому поверсі твориться акустичний характер (співвідношення шуму та голосу) звуків. Виділяють три основні положення пірамідальних хрящів і голосових зв’язок, відповідно до яких творяться відповідні звуки:

  • видих — голосові зв’язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить гортанну щілину.
  • шепіт — голосова щілина звужена, міжхрящова залишається доволі широкою, видихуване повітря створює слабкий шум.
  • голос — пірамідальні хрящі зближені, міжхрящова щілина закрита. Міжзв’язкова щілина дуже вузька, голосові зв’язки напружені та коливаються ритмічно під тиском повітряного струменю — виникає тон.

Верхній поверхРедагувати

У цих нутровинах, які є своєрідними резонаторами, творяться обертони та резонаторні тони й шуми, що породжує конкретні звуки.

Фази артикуляціїРедагувати

  • Екскурсія (приступ) — початковий рух органів мовлення, підготовка їх до вимови звука.
  • Кульмінація (витримка) — положення органів мовлення в момент вимовляння звуків.
  • Рекурсія (відступ) — повернення органів мовлення у вихідне положення.

Участь артикуляції органів мовленняРедагувати

За участю в артикуляції органи мовлення поділяються на активні та пасивні.

Активні органиРедагувати

Активні органи мовлення є рухомими, виконуючи головну роботу творення звуків. До них належать:

Проте не в усіх випадках активні органи мовлення беруть участь в артикуляції звуків. Зокрема язик — найактивніший орган мовлення — при вимові [б] чи [п] практично залишається нерухомим.

Пасивні органиРедагувати

Пасивні органи мовлення є нерухомими, виконуючи допоміжну функцію творення звуків. До них належать:

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати