Вікіпедія

Опсонізація

біологічний процес
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Опсонізація (від дав.-гр. ὀψώνιον — видача продовольчої пайки) — це процес, за допомогою якого патоген відмічається для фагоцитозу шляхом покриття поверхні клітини-мішені специфічними молекулами, що звуться опсонінами.[1] Це переважно антитіла та складники комплементу, а також інші білки, такі як фібронектин, фібриноген або манозозв'язувальний білок. Зв’язування опсонінами полегшує визначення патогенів і залучення імунних ефекторних клітин, зрештою прискорюючи очищення від мікробів шляхом фагоцитарного знищення або антитілозалежної клітинної цитотоксичності.

Райт і Дуглас назвали це явище "опсонізацією" через те, що опсоніни крові при цьому немовби "готують їжу" для фагоцитів. За їх словами:

кров'яна рідина модифікує бактерії таким чином, що вони стають легкою здобиччю для фагоцитів. ... ми можемо говорити про це як про "опсонічну" дію (opsono - "обслуговую; готую жертву"), і ми можемо використовувати термін "опсоніни" для позначення елементів в рідинах крові, які здійснюють таку дію.[2][3]

1) Антитіла (A) і патогени (B) циркулюють у крові. 2) Антитіла зв’язуються з патогенами за допомогою комплементарних антигенних послідовностей, беручи участь в опсонізації (2a), нейтралізації (2b) і аглютинації (2c). 3) Фагоцит (C) наближається до патогена, і Fc-область (D) антитіла зв’язується з одним із Fc-рецепторів (E) на фагоциті. 4) Фагоцитоз міченого антитілами патогена

Антитіла зв'язують патоген фрагментами Fab, а фрагмент Fc може бути зв'язаним специфічними рецепторами фагоцитів[4]. Окрім фагоцитів такі рецептори мають лейкоцити (моноцити, нейтрофіли, еозинофіли, натуральні кілери), котрі не фагоцитують патоген, а, у відповідь на зв'язування патогену, синтезують цитокіни або виділяють токсичні речовини, котрі вбивають опсонізовані клітини. Цей процес викликає запалення і пошкоджує сусідні здорові клітини.

Примітки

ред.
  1. ↑ Definition: opsonization from Online Medical Dictionary. Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 8 травня 2020.
  2. ↑ Forsdyke, Donald R. (1 липня 2016). Almroth Wright, opsonins, innate immunity and the lectin pathway of complement activation: a historical perspective. Microbes and Infection. Т. 18, № 7. с. 450—459. doi:10.1016/j.micinf.2016.04.003. ISSN 1286-4579. Процитовано 28 листопада 2024.
  3. ↑ Wright, Almroth Edward; null, null; Douglas, Stewart Ranken; null, null; Burdon-Sanderson, John Scott; null, null (1997-01). On the action exerted upon the staphylococcus pyogenes by human blood fluids, and on the elaboration of protective elements in the human organism in response to inoculations of a staphylococcus vaccine. Proceedings of the Royal Society of London. Т. 74, № 497-506. с. 147—159. doi:10.1098/rspl.1904.0098. Процитовано 28 листопада 2024.
  4. ↑ Parham, P. (2005). The Immune System, " Garland Science Publishing, New York, NY.

Література

ред.

А.Ройт, Дж. Бростофф, Д.Мейл. Иммунология. МА., «Мир», 2000.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Опсонізація