Опанча́ (дав.-рус. япанча, япончица, від тюрк. япинджа, пор. тур. япунча) — широкий, довгий безрукавний плащ з товстого цупкого сукна східного походження[1]. Старовинний український верхній чоловічій і жіночій одяг халатоподібного типу, що був широко розповсюджений в Україні[2]. Мала вигляд широкого плаща, характерним для цього вбрання є гола шия і груднина[3].

В УкраїніРедагувати

Опанчі уперше згадуються в «Слові о полку Ігоревім» (церк.-слов. орьтъмами и япончицами, и кожухы начашя мосты мостити по болотомъ и грязивымъ мѣстомъ).

Шилася опанча зазвичай з одного або двох перегнутих по плечах довгих полотнищ домашнього сукна, чорного або сірого кольору. Опанча підперезувалася поясом і одягалася поверх інших видів вбрання, особливо в негоду чи в дорогу[4].

Традиційно виділяють два види опанчі; перший — дорожня з ведмежої вовни або грубого сукна, або святкова з дорогої матерії, підбита хутром для пишноти. Другий вид опанчі надягали, коли виїжджали верхи і красувалися перед народом. Вона робилася без рукавів і без дір для рукавів. Накидалася на плечі і застібалася на шиї ґудзиком або зав'язкою.

Накидаючи її на плечі, козак не тільки захищав себе від негоди, але й оберігав зброю і спорядження від вогкості. Також у поході під час привалу опанча служила козаку підстилкою і ковдрою, а накинута на встромлені у землю гілки, відігравала роль завіси або намету.

ІншеРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати