Ма́рта Ону́фрів (народилася 27 лютого 1942(19420227) року у Львові) — український журналіст, публіцист, правозахисник, поетеса, автор книг, українська громадська діячка в Канаді.

ЖиттєписРедагувати

Народилася в священичій родині. Батько з 1944 року на еміграції. Мати, американська громадянка, вимушено зосталася в повоєнному СРСР. Майже всі члени родини брали участь у національно-визвольному русі.

Закінчила Львівський політехнічний інститут (1966). Працювала за спеціальністю. У березні 1991 року виїхала з Радянської України до Торонто (Канада), де проживав її старий батько, греко-католицький священик. Громадянка України з постійним місцем проживання у Канаді. Дружина канадсько-українського оперного й камерного співака Йосипа Гошуляка.

До журналістики прийшла, будучи активним членом УГС. Працювала в канадсько-українських тижневиках «Україна і світ», «Міст», була редактором журналу «Гуцульшина», нині — кореспондент Інтернет-газети еПОШТА[1]. Окрім того, в Торонто вела авторські передачі (політичні й мистецькі) на українських радіопрограмах «Прометей», «Рідна мова», «Міст» і «Поступ». Автор сотень політичних статей, культурологічних і мовних розвідок, рецензій, репортажів тощо.

Громадсько-політична діяльністьРедагувати

  • через порушення прав людини в 1989 році дійшла до Верховного Совєта СССР,
  • упродовж трьох років була членом Української Гельсінської Спілки,
  • у Канаді — координатором Північноамериканської групи підтримки Комітету «Україна без Кучми»,
  • довгі роки була правозахисником у справах України (СКУ)
  • нині — член Канадської групи сприяння демократії в Україні,
  • Під час останніх президентських виборів, як громадянка України, агітувала (радіо, телебачення, авторські статті, зустрічі з громадськістю) в Галичині за Юлію Тимошенко як безальтернативний вибір[2].

ЖурналістикаРедагувати

Як журналістка, останнім часом спеціалізується на українській політичній тематиці.

Міжнародний журналіст під час виборів в Україні — 2004, 2007, 2008, 2010 роки {посвідчення ЦВК}. Активний учасник Помаранчевої революції (репортажі з України в діаспорній пресі).

ПоетесаРедагувати

Автор поетичної збірки «Просінь», передмову до якої написав літератор, літературний критик Євген Баран, назвавши збірку «талановитою»[3].

Дружина[4], а також редактор/упорядник чотирьох книг Йосипа Гошуляка й про нього.

  • Спогади Йосипа Гошуляка «Й свого не цурайтесь» (Каменяр, Львів, 1995, 589 сторінок).

«Дослідників української музичної культури захоплює все у цій, за обсягом у 590 сторінок (16 аркушів друку), багатодокументальній книжці: поліграфічна культура, 60 високоякісних (нових у друкові) фотографій, вдалий тематичний уклад розділів, підрозділів, зроблених журналісткою Мартою Онуфрів» (Петро Медведик. Унікальне видання з історії музики. Тернопільська газета, 13 серпня 1998).

  • Нотний збірник «Пісні, думи та романси з репертуару Йосипа Гошуляка» (Джура, Тернопіль, 1999, 235 сторінок).
  • Мистецький фотоальбом «Йосип Гошуляк. Миті життя» (Джура, Тернопіль, 2002, 107 сторінок).

«І ось — дарунок усім шанувальникам музичного мистецтва: тернопільське видавництво „Джура“ надрукувало фотоальбом „Йосип Гошуляк. Миті життя“ (редактор і упорядник Марта Онуфрів)… Згаданий фотоальбом як за обсягом використаних матеріалів, так і їх узагальненням набирає значення цікавої та глибокої дослідницької музикознавчої праці» (Андрій Тулянцев. Йосип Гошуляк повертається в Україну. Бористен № 2 (140) 2003, сторінка 17).

  • «Орав свій переліг» (В/Д Києво-Могилянська академія, Київ, 2012, 909 сторінок).

«Найновіший шедевр (чомусь боїмося цього чужинського слова, що означає межу досконалості й визнання)- книга „Орав свій переліг. Йосип Гошуляк: від маминої пісні до вершин вокалістики“… Хоча потрібно було розпочати перелік матеріалів від ґрунтовного й об'ємистого (54 сторінки!) вступного нарису п. Марти „До мистецтва крізь призму людських відносин“, у якому піднято потужний пласт української культури»[5].

Є автором:

  • есею «Судилище триває» (справа Івана Дем'янюка).
  • історичного нарису «Спонука до чину» (співавтор, спогади її батька-священика про похорон гетьмана Скоропадського, поклала на історичне тло; «Каменяр», Львів, 1996, 69 сторінок).
  • книги на документальній основі «Дорогами долі» (про боротьбу передвоєнної й воєнної Галичини за волю України; «Коло», Дрогобич, 2006, 532 сторінки).

ТвориРедагувати

  • Марта Онуфрів. Просінь. — Стрий : Щедрик, 2002. — 115 с.
  • Марта Онуфрів. Судилище триває. — Львів : Каменяр, 1995. — 37 с.
  • «Спонука до чину» (співавтор, «Каменяр», Львів, 1996, 69 сторінок).
  • Марта Онуфрів. Дорогами долі. — Дрогобич : Коло, 2006. — 532 с..

ВідзнакиРедагувати

  • Лауреат обласної літературної премії ім. Наталії Давидовської, Львів (Благодійний фонд імені поетеси Наталі Давидовської. Рішення обласного журі, 7 грудня 1997).
  • Диплом вищої театральної нагороди «Січеславна-2012», Дніпропетровськ-Запоріжжя, 2012 р.: «пропаганда театрального мистецтва» — створення книги «Орав свій переліг» (Спеціальний диплом Дніпропетровського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України).

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 23 серпня 2012. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 23 серпня 2012. 
  3. Миті життя. Шлях до перемоги № 8 (2546), 13 — 19 лютого 2003, сторінка 12
  4. Євген Баран. Миті одногот життя «Шлях перемоги» № 8 (2546), 13-19 лютого 2003, сторінка 12.
  5. В. Грабовський. Перелоги Йосипа Гошуляка. Міст № 36 (738), 6-12 вересня 2012, сторінка 24

ПосиланняРедагувати