Онур Доган (китайське ім'я — Чу Ен-Ле) (кит. 朱恩樂 / тур. Onur Doğan; нар. 26 грудня 2000, Оксфорд, Англія) — тайваньський та турецький футболіст, нападник клубу «Тайчун Футуро» та національної збірної Китайського Тайбею.

Ф
Онур Доган
Онур Доган
Онур Доган
Особисті дані
Повне ім'я Онур Доган
Народження 8 вересня 1987(1987-09-08) (36 років)
  Стамбул, Туреччина
Зріст 183 см
Громадянство Туреччина Туреччина
Китайський Тайбей Китайський Тайбей
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Китайський Тайбей «Тайчун Футуро»
Номер ?
Юнацькі клуби
1994—2005 Туреччина «Дарданелспор»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005—2006 Туреччина «Дарданелспор» ? (?)
2006—2007 Туреччина «Гюнгоренспор» ? (?)
2007—2008 Туреччина «Махмудіє Беледієспор» ? (?)
2008—2009 Туреччина «Арсланкаспор» ? (?)
2009—2010 Туреччина «Дарданелспор» ? (?)
2010—2015 Китайський Тайбей «Татунг» 56 (50)
2016—2018 КНР «Мейчжоу Хакка» 48 (9)
2018—2021 Китайський Тайбей «Татунг» 22 (13)
2021—н.ч. Китайський Тайбей «Тайчун Футуро» 8+ (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2014—2019 Китайський Тайбей Китайський Тайбей 27 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Народився в Стамбулі[1], але 2009 року переїхав на Тайвань, а 2014 року отримав громадянство вище вказаної країни. Вирішив грати за національну команду Китайського Тайбею, у футболці якої дебютував наприкінці 2014 року, а також став першим натуралізованим футболістом, який виступав за збірну Тайваню.

Клубна кар'єра ред.

Футбольний талант в Онура першою помітила його матір. Футболом розпочав займатися в 7-річному віці в академії Дарданелспора, де й розпочав дорослу футбольну кар'єру. Окрім вище вказаного клубу виступав за клуби Другої та Третьої ліги Туреччини «Гюнгоренспор», «Махмудіє Беледієспор» та «Арсланкаспор»[2][3][4].

У Туреччині зустрів дівчину з Тайваню й одружився з нею, а також почав вивчати китайську мову. Після цього подружжя переїхало на Тайвань. Його дружина була пов’язана з «Татунгом», який негайно підписав контракт з ним. З 2010 року два роки грав у міжміській лізі в Датуні, допомогав команді боротися за чемпіонство. Допоміг своїй новій команді вперше за 6 років виграти Міжміську футбольну лігу 2013 року[5], окрім цього отримав «Золота бутсу» у 2013 році, а також потрапив до символічної збірної 11 найкращих гравців сезону[6][7][8]. Загалом за перший період перебування у «Татунзі» відзначився 50-ма голами у 56-ти матчах чемпіонату.

Наприкінці 2015 року підписав контракт з командою першої ліги Китаю «Мейчжоу Хакка»[9]. У Китаї провів два сезони, зіграв 48 матчів та відзначився 9-ма голами. 6 серпня 2017 року покинув «Мейчжоу Хакка». Після цього повернувся на Тайвань і приєднався до команди «Татунг», у складі якої взяв участь у Тайванській корпоративній футбольній лізі 2018 року[10]. У першому сезоні після повернення в «Татунг» Доган та Марк Фанелус створили атакувальний тандем, багато грали й допомогали своїй команді домінувати в чемпіонаті Тайваню протягом двох років поспіль[11][12].

18 жовтня 2016 року повернувся на Тайвань для проходження альтернативної служби. Під час базової підготовки Службова адміністрація підтвердила, що Онур дійсно має двох маленьких дітей, і дозволила йому достроково піти на пенсію.

Кар'єра в збірній ред.

У 2010 році, перед першим раундом азійської кваліфікації чемпіонату світу 2014, тодішній голова Футбольної асоціації Китайського Тайбею Лу Куньшань запросив Онура одягнути форму збірної Китайського Тайбею. Через імміграційні правила того часу та тривале нехтування футболом з боку уряду можливість зіграти за збірну гравець спочатку втратив.

У 2013 році вирішив відмовитися від свого турецького громадянства. У 2014 році отримав громадянство Республіки Китай[13], а вже 13 листопада дебютував за Тайвань на міжнародному рівні в поєдинку проти Гуаму. Онур став першим натуралізованим іноземцем у футбольній збірній Китайського Тайбею. У 2015 році в першому раунді азійської кваліфікації чемпіонату світу 2018 року відзначився першим голом у виїзному поєдинку проти Брунея, цей гол також допоміг збірній Китайського Тайбею вийти до другого раунду кваліфікації вище вказаного турніру[14][15][16][17].

Особисте життя ред.

Одружений, виховує сина та доньку.

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Рік Клуб Чемпіонат Ліга
дивізіон
Чемпіонат Кубок Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
2010   «Татунг» чемпіонат Тайваню 1 10 10 - - 10 10
2011   «Татунг» чемпіонат Тайваню 1 14 9 - - 14 9
2012   «Татунг» чемпіонат Тайваню 1 14 10 - - 14 10
2013   «Татунг» чемпіонат Тайваню 1 11 11 - - 11 11
2014   «Татунг» чемпіонат Тайваню 1 7 10 - - 7 10
2016   «Мейчжоу Хакка» Перша ліга Китаю 2 28 8 2 1 30 9
2017   «Мейчжоу Хакка» Перша ліга Китаю 2 20 1 0 0 20 1
2018   «Леопард Кет» чемпіонат Тайваню 1 13 8 - - 13 8
2019   «Леопард Кет» чемпіонат Тайваню 1 18 14 - - 18 14
2020   «Леопард Кет» чемпіонат Тайваню 1 17 3 - - 17 3
2021   «Тайчун Футуро» чемпіонат Тайваню 1 0 2 - - 0 2
Загалом 152 86 2 1 154 87

У збірній ред.

По роках ред.

національна збірна Китайського Тайбею
Рік Матчі Голи
2014 3 0
2015 3 2
2016 1 0
2017 5 1
2018 7 3
Загалом 19 6

Забиті м'ячі ред.

Рахунок та результат збірної китайського Тайбею в таблиці подано на першому місці.
Гол Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 17 березня 2015 Султан Хассанал Болкіах, Бандар-Сері-Бегаван, Бруней   Бруней 2–0 2–0 кваліфікація чемпіонату світу 2018
2. 9 жовтня 2015 Муніципальний стадіон, Тайбей, Тайвань   Макао 4–1 5–1 Товариський матч
3. 10 жовтня 2017 Муніципальний стадіон, Тайбей, Тайвань   Бахрейн 2–1 2–1 кваліфікація кубку Азії 2019
4. 7 вересня 2018 Муніципальний стадіон, Тайбей, Тайвань   Малайзія 2–0 2–0 Товариський матч
5. 13 листопада 2018 Муніципальний стадіон, Тайбей, Тайвань   Монголія 1–0 2–1 перший раунд кваліфікації чемпіонату Азії 2019
6. 2–0

Досягнення ред.

«Татунг»
«Дарданелспор»

Примітки ред.

  1. 新台灣人朱恩樂:「上場後,我只想贏!」 [New Taiwan player Chu En-Le: I just want to win!]. tkturkey.com (chinese) . 3 грудня 2014. Процитовано 14 жовтня 2017.
  2. MyVoice (19 червня 2018). It's all about football朱恩樂 (кит.). TSNA. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 17 серпня 2019.
  3. 矮夯北 (3 грудня 2014). 新台灣人朱恩樂:「上場後,我只想贏!」 (кит.). 土女時代. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 17 серпня 2019.
  4. 王毓健 (23 червня 2015). 運動壹把罩:朱恩樂國腳逐夢 土耳其台灣女婿愛相隨 (кит.). 蘋果日報. Процитовано 17 серпня 2019.
  5. 全國足球聯賽 大同逼和國訓提前兩輪封王 (кит.)
  6. 男一級決賽 朱恩樂延長賽建功 北體克輔大完成三連霸. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 9 серпня 2014.
  7. [男一級決賽] 朱恩樂延長賽建功 北體克輔大完成三連霸 (кит.). SSU大專運動網. 9 березня 2013. Процитовано 18 серпня 2019.
  8. 張哲華; 許雅婷 (22 березня 2014). [男一級決賽] 周建麟下半場臨門一腳 率北市大完成四連霸 (кит.). SSU大專運動網. Процитовано 18 серпня 2019.
  9. 張克銘 (3 січня 2016). 足2016中超、中甲戰場 台將共8人奮戰 (кит.). ETtoday. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  10. 鍾東穎. 足球/台甲聯賽周日開打 朱恩樂、吳俊青回鍋 (zh-tw) . 今日新聞. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 23 серпня 2018.
  11. 張哲郢 (29 жовтня 2018). 企甲頒獎典禮落幕 北市大同連霸成功. TSNA. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 30 жовтня 2018.
  12. 鍾東穎. 足球/企甲聯賽 北市大同二連霸、金靴獎洋將連莊. 今日新聞date=2018-10-29. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 30 жовтня 2018.
  13. 男足徵召外援 兵役卡彈 (кит.)
  14. 土耳其火槍兵朱恩樂 為愛棄國籍為台踢進致勝分 (кит.). 壹週刊. 22 квітня 2015. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  15. 張克銘 (17 березня 2015). 世足會外賽/歸化之路走了4年 朱恩樂國家隊首進球 (кит.). ETtoday. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  16. 矮夯北 (20 березня 2015). 土國女婿踢出台灣足壇曙光 (кит.). 土女時代. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 17 серпня 2019.
  17. 李弘斌 (24 березня 2017). 老婆小孩呼喚 台灣女婿朱恩樂重返中華男足 (кит.). 中國時報. Процитовано 17 серпня 2019.

Посилання ред.