Олів Ветцель Денніс (англ. Olive Wetzel Dennis; 18851957)[2] — американська інженерка, винахідниця. Її новаторські ідеї значно покращили комфорт залізничних пасажирських перевезень.

Олів Денніс
Народилася 20 листопада 1885(1885-11-20)
Честер, Делавер, Пенсільванія, США
Померла 5 листопада 1957(1957-11-05) (71 рік)
Балтимор, Мериленд, США
Країна  США
Діяльність винахідниця, інженер-будівельник, інженерка, railway engineer
Alma mater Goucher Colleged
Корнелльський університет
Інженерний коледж університету Корнеллаd
Заклад Baltimore and Ohio Railroadd
Членство Жіноче інженерне товариствоd[1]

Біографія ред.

Народилася в містечку Торлоу (сьогодні частина міста Честер), штат Пенсільванія. Виросла у Балтіморі[3].

 
Потяг «Cincinnatian», фото 1956 року

У 1908 році отримала ступінь бакалавра гуманітарних наук, а в наступному році ступінь магістра з математики Колумбійського університету. Деякий час викладала у школі у Вісконсині. Згодом вирішила вивчати Цивільне будівництво. У 1920 році отримала ступінь з цивільної інженерії у Корнельському університеті.[4] Того ж року її прийняли у компанію «Baltimore and Ohio Railroad» (Залізниця Балтимора та Огайо[en]). Вона займалася проектуванням мостів. Перший спроектований нею міст був збудований в окрузі Пейнсвіль, штат Огайо.[5] Наступного року керівництво залізниці дало наказ покращити комфорт для пасажирів залізниці. Було створено посаду «сервісний інженер», а оскільки президент залізниці вважав, що з таким завданням найкраще справиться жінка-інженер, на цю посаду призначено Олів Денніс. Таким чином Денніс стала першим сервісним інженером у США.[6] Перший потяг з покращений комфортом за проектом Денніс під назвою «Cincinnatian», що включав всі її нововведення, почав курсувати у 1947 році. Історики зійшлися на тому, що «Cincinnatian» був вінцем її кар'єри.[5] Олів Денніс стала першою жінкою-членом Американської залізничничної інженерної асоціації (зараз Американська залізнична інженерно-технічна асоціація[en], AREMA)[3].

Нововведення ред.

Серед нововведень, які запропонувала пані Денніс на пасажирських поїздах були регульовані сидіння; стійка до плям оббивку сидінь та салону; більші вбиральні для жінок з одноразовими паперовими рушниками, рідким милом і чашкою для пиття; індивідуальні світильники для читання, які можна затіняти вночі; індивідуальні вентиляційні отвори для кожного пасажира; механічне кондиціонування повітря. З часом інші залізничні перевізники перейняли ці інновації, а опісля нововведення почали використовувати в автобусах та пасажирських літаках.

Хоча нововведення придумані та запропоновані Денніс, майже всі права на винаходи та патенти належали залізниці.[5] На Олів Денніс був оформлений патент на систему вентиляції залізничного транспортного засобу.

Джерела ред.

  • Current Biography 1941 yearbook, pp. 220–221
  • Sybil E. Hatch, Changing Our World: True Stories of Women Engineers (ASCE Publications, 2006)
  • Marilyn Bailey Ogilvie[en], ed., The Biographical Dictionary of Women in Science (Taylor & Francis, 2000)

Список літератури ред.

  1. The Woman Engineer: The organ of the Women's Engineering Society / C. HaslettLondon: Women's Engineering Society, 1919.
  2. OLIVE DENNIS FUNERAL SET. The Baltimore Sun. 7 листопада 1957.
  3. а б She took the pain out of the train Innovator: One of the first women to earn a Cornell engineering degree, Olive Dennis helped make rail travel less complicated and more comfortable. tribunedigital-baltimoresun (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  4. Cornell Rewind: Phenomenal first women of engineering. Cornell Chronicle (англ.). Процитовано 23 березня 2019.
  5. а б в Giaimo, Cara (9 квітня 2018). The 'Lady Engineer' Who Took the Pain Out of the Train. Atlas Obscura (англ.). Процитовано 23 березня 2019.
  6. Marilyn Bailey Ogilvie[en], Ed., The Biographical Dictionary of Women in Science, p. 348.

Посилання ред.