Жудіна Ольга Дмитрівна

(Перенаправлено з Ольга Жудіна)

О́льга Дми́трівна Жу́діна (рос. Ольга Дмитриевна Жудина; * 6 (18) жовтня 1889(18891018), Бердичів — † 15 січня 1961) — російський живописець.

Жудіна Ольга Дмитрівна
Народження 18 жовтня 1889(1889-10-18)
Бердичів, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 15 січня 1961(1961-01-15) (71 рік)
Країна  Російська імперія
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художниця
Вчитель Кардовський Дмитро Миколайович

Біографічні відомості ред.

 
Атестат Ольги Жудіної про закінчення гімназії

Дочка художника Дмитра Жудіна, сестра вченого Миколи Жудіна.

1892 року разом із батьком Дмитром Ананійовичем, матір'ю Марією Антонівною, братами Володимиром і Миколою оселилася в Кам'янці-Подільському. Закінчила Кам'янець-Подільську Маріїнську жіночу гімназію (атестат від 31 травня (13 червня) 1908 року про закінчення повного курсу семи загальних класів) [1].

Сім'я Жудіних подружилася з молодим педагогом, майбутнім письменником Сергієм Сергєєвим-Ценським, який у 1896—1897 роках учителював у Кам'янці-Подільському. Покинувши губернське місто, Сергій Миколайович листувався із Жудіними, слідкував за розвитком художнього таланту Ольги. В одному з листів молодий письменник писав: «Я досі зберігаю, мов святиню, малюнки Олі і показую їх знайомим. Мабуть, якщо вона захоче, пошлю їй за це одне зі своїх оповідань чи казок для дітей» [2].

У квітні 1911 року Ольга разом із батьком брала участь у виставці, яку в Кам'янці-Подільському організувало Кам'янець-Подільське товариство красних мистецтв (рос. Каменец-Подольское общество изящных искусств[3].

1912 року закінчила відділення живопису Київського художнього училища [4]. У 1915—1922 роках навчалася в академії мистецтв у Петрограді в майстерні Дмитра Кардовського. Здобула звання художника живопису.

Творча спадщина ред.

Творча спадщина Жудіної, що дійшла до наших днів, невелика. В Карельському державному краєзнавчому музеї зберігається серія її робіт, створених 1934 року в Карелії, в комуні «Сяде» («Промінь»). У запасниках Центрального військово-морського музею в Санкт-Петербурзі є кілька портретів героїв Великої Вітчизняної війни, виконаних Жудіною в блокадному Ленінграді. П'ять невеликих графічних робіт художниці належать художньому музеєві Переславля-Залєського (Ярославська область Росії). Про долю інших творів Жудіної нічого не відомо.

Примітки ред.

  1. Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія, 1864—1919 рр. [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Шевцов Иван. Орел смотрит на солнце. — Москва: Молодая гвардия, 1976. — С. 36.
  3. Севрюхин Д. Я., Лейкинд О. Л. Золотой век художественных объединений в России и СССР. — Санкт-Петербург, 1992. — С. 82—83.
  4. Молева Н., Белютин Э. Русская художественная школа второй половины XIX — начала XX века. — Москва: Искусство, 1967. — С. 352.

Література ред.

  • Жудина Ольга Дмитриевна // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь: В шести томах. — Том 4. — Книга 1: Елева — Кадышев. — Москва: Искусство, 1983. — С. 134—135.
  • Жудина Ольга Дмитриевна // Юбилейный справочник выпускников Санкт-Петербургского Государственного академического института живописи, скульптуры и архитектуры имени И. Е. Репина Российской Академии художеств, 1915—2005. — Санкт-Петербург, 2007. — С. 17.
  • Молева Н., Белютин Э. Русская художественная школа второй половины XIX — начала XX века. — Москва: Искусство, 1967. — С. 352, 375.
  • Выставки советского изобразительного искусства: Справочник. — Т. 1: 1917—1932. — Москва: Советский художник, 1965. — С. 118, 186, 216, 262, 302, 346.
  • Выставки советского изобразительного искусства: Справочник. — Т. 2: 1933—1940. — Москва: Советский художник, 1967. — С. 186, 237, 267.
  • Письма Д. Н. Кардовского к О. Д. Жудиной // Дмитрий Николаевич Кардовский об искусстве. — Москва: Издательство Академии художеств СССР, 1960. — С. 163—164, 302.
  • Нізова Л. Дочка свого часу // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1990. — 13 січня. — С. 3.
  • Кабачинська С. Натхнення їй дала краса землі Поділля // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 8 квітня. — С. 5.
  • Соловьёва Людмила. Чем выше личность, тем больше художник: О судьбах талантливого мастера и героев ее картин // Карелия. — 2009. — № 109. — 1 октября.

Посилання ред.