Вікіпедія

Єлисеєнко Олена Павлівна

радянська тенісистка
(Перенаправлено з Олена Єлісеєнко)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Єлисеєнко Олена Павлівна (нар. 5 травня 1959, м. Ялта, нині АР Крим[2]) — колишня російська професійна тенісистка. [3] Вона була золотою медалісткою одиночного та парного розряду на турнірі «Дружба-84» - заході, який проводився для країн, які бойкотували Олімпійські ігри 1984 року. [4] Майстер спорту (1976)[2], Заслужений майстер спорту СРСР (1991)[2].

Громадянство СРСР
 Росія
Дата народження5 травня 1959(1959-05-05)[1] (65 років)
Призові, USD$20,696
Мейджори
Ролан Гаррос3-й раунд (1984)
Вімблдон1-й раунд (1984, 1985)

Парний розряд

Мейджори
Ролан Гаррос2-й раунд (1985)
Вімблдон2-й раунд (1984)
Інші парні турніри

Біографія

ред.

Закінчила у 1985 р. Київський інститут фізичної культури[2]. Треувалась у Г. Ляскало та В. Н. Камельзона[2].

Була переможницею першості Європи серед дівчат у парному розряді у 1978 р., чемпіонкою Європи в одиночному у 1980-1981 рр. та змішаному розрядах у 1980 р. та 1982 р., чемпіонкою СРСР в одиночному у 1983 р., парному у 1987 р., змішаному у 1980-1981 рр. розрядах[2]. Була багаторазовою чемпіонкою України переможницею і призеркою міжнародних турнірів, зокрема «Ігор дружби», в одиночному і парному розрядах. У 1981, 1983, 1984 роках очолювала десятку кращих тенісисток Радянського Союзу. Була фіналісткою сьомої (1979) і восьмої (1983) Спартакіад народів СРСР у складі збірної команди України[2].

Єлисеєнко представляла Радянський Союз у 14 поєдинках Кубка Федерації між 1978 і 1985 роками. Вона взяла участь у трьох чвертьфіналах, включаючи поєдинок з Великою Британією в 1981 році, де вона тримала Сью Баркер до трьох сетів. [5] За час своєї кар'єри в Кубку Федерації вона виграла дві з шести одиночних гри і програла лише один раз у восьми парних змаганнях. [6]

Під час змагань у професійному турі вона брала участь в основних розіграшах Відкритого чемпіонату Франції та Вімблдону. Її найкращим результатом став пробіг до третього туру на Відкритому чемпіонаті Франції 1984 року в якості кваліфікації. [7]

Виступала за команду ДЮСШ (Ялта) у 1969–1976 рр., з 1976 р. – ДСТ «Локомотив» (Донецьк), де працювала тренером у 1989–1992 роках. З 1993 р. є тренером тенісного клубу «Поппенбутель» м. Гамбурґ (Німеччина)[2].

Фінал турніру WTA

ред.

Парний розряд (0-1)

ред.
Результат Дата Турнір Рівень Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка Квітень, 1984 Таранто, Italy $50,000 Глина   Наталія Рева   Петра Губер
  Сабрина Голеш 		3–6, 3–6

Примітки

ред.
  1. ↑ https://www.wtatennis.com/players/50036/-
  2. ↑ а б в г д е ж и http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17649 [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.] Енциклопедія Сучасної України. Біографія Єлисеєнко Олена Павлівна
  3. ↑ Amdur, Neil; Mifflin, Lawrie (14 липня 1982). SCOUTING; Soviet Returning To Tennis in U.S. The New York Times. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  4. ↑ Soviet duo prove they are the best. Santa Cruz Sentinel. 27 серпня 1984. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  5. ↑ Barker, Wade, a tough hurdle. The Age. 13 листопада 1981. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  6. ↑ Key Statistics. fedcup.com. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 25 червня 2021. [Архівовано 2020-07-06 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Scoreboard. Eau Claire Leader. 2 червня 1984. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Єлисеєнко_Олена_Павлівна