Александр Кричинський
Олександр Кричинський (? — 13 листопада 1673) — військовий діяч Великого князівства Литовського, ротмістр татарської коронної кінноти. Воював спочатку на боці Речі Посполитої, а з 1672 року на боці Османської імперії.
| Александр Кричинський | |
|---|---|
| Помер | 1673, 13 жовтня 1673[1] або 13 листопада 1673 Бар, Річ Посполита |
| Країна |  Річ Посполита Велике князівство Литовське |
| Учасник | Хмельниччина і Польсько-турецька війна 1672-1676 |
| Титул | бей |
| Військове звання | ротмістр |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Кричинські |
| Батько | Ян Кричинськийd |
 | |
Біографія
ред.Походив з литовсько-татарського князівського роду Кричинських, видозміненого гербу «Радван». Син Яна Кричинського[be], військового та чиновника Великого князівства Литовського.
Брав участь у військових діях проти повстання під проводом Богдана Хмельницького.
1653 року служив товаришем у татарській хоругві Єремії Вишневецького. 1654 року став ротмістром татарської коронної хоругви[pl]. Брав участь у польсько-московській війні 1654—1667.
Під час польсько-турецької війни 1672—1673 рр. підняв повстання деяких татарських хоругов, які багато років не отримували зарплату, і разом із ними вступив на службу до султана[2]. Був призначений беєм захопленої турками фортеці Бар, але невдовзі серед татарських ротмістрів виникла пропольська змова. У Барі спалахнула боротьба між татарами, в якій був убитий Кричинський. Комендантом Бара став його син, який продовжував протурецьку лінію батька, а новим беєм став Хусейн Муравський[3][4].
Історія Кричинського могла надихнути Генрика Сенкевича на створення постаті Азії Тугайбейовича[pl] в романі Пан Володийовський"[5].
Література
ред.- Станіслаў Думін. Крычынскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2007. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- Borawski P. Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej, Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1986, ISBN 83-205-3747-9. (пол.)
Примітки
ред.- ↑ а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/aleksander-kryczynski-zm-1673-rotmistrz-polski-turecki-bej-barski
- ↑ Tatarzy w wojsku polskim w drugiej połowie XVII wieku. histmag.org. Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ Katarzyna Warmińska, «Tatarzy Polscy: tożsamość religijna i etniczna», Universitas, 1999, pg. 205
- ↑ Konstanty Górski, Historia jazdy polskiej, Kraków 1894.
- ↑ Azja Tuhajbejowicz istniał naprawdę. Ale wcale nie wbito go na pal…. Onet Wiadomości (пол.). 26 березня 2021. Процитовано 16 червня 2023.