Віленкін Олександр Володимирович

американський фізик
(Перенаправлено з Олександр Віленкін)

Олександр Віленкін (англ. Olexander Vilenkin; нар. 13 травня 1949, Харків) — український та американський фізик і космолог[4], фахівець в області теорії космічних струн, квантової гравітації і теорії космологічної інфляції. Закінчивши Харківський університет, не зміг знайти работу за спеціальністю і був змушений працювати на різних некваліфікованих роботах, пишучи наукові статті у вільний час. 1976 року зміг емігрувати до США, де швидко досяг великих наукових успіхів. Професор і директор інституту космології в Університеті Тафтса, член Американського фізичного товариства (1989).

Віленкін Олександр Володимирович
Народився 13 травня 1949(1949-05-13)[1] (74 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  США
Діяльність фізик, викладач університету, письменник-документаліст
Alma mater ХДУ імені О. М. Горького (1971)
Університет в Буффало (1977)
Галузь Фізична космологія
Заклад Університет Тафтса
Науковий ступінь доктор філософії[2] (1977)
Науковий керівник Канер Еммануїл Айзикович
Аспіранти, докторанти Xavier Siemensd
Tanmay Vachaspatid[3]
Членство Національна академія наук США
Американське фізичне товариство
Діти Аліна Сімон

Біографія ред.

Народився 13 травня 1949 в Харкові. Син Володимира Львовича Віленкіна (1916—2001), доцента геолого-географічного факультету Харківського університету, автора наукових і науково-популярних географічних книг, навчальних посібників з географії УРСР.

Закінчив фізичний факультет Харківського університету в 1971 році. Виконував наукову роботу під керівництвом Е. А. Канера. Ще студентом університету він опублікував кілька робіт з теоретичної фізики в солідних наукових журналах. Навчаючись в університеті, відхилив пропозицію КДБ про співробітництво, через що потрапив до «чорного списку» щодо отримання аспірантури[5][6]. Незважаючи на значні наукові здобутки, після закінчення університету Віленкіну відмовили у вступі зо університетської аспірантури і відправили до аспірантури одного з київських академічних інститутів, де йому відмовили через відсутність вакансій[7].

Олександр одружився з біологинею Інною Симон, а 1974 року у них народилась дочка Аліна.

Щоб прогодувати дружину і немовля, Олександр працював нічним сторожем в харківському зоопарку, охороняючи клітини з левами. Він приносив до зоопарку друкарську машинку та пакети білого паперу і під час нічних чергувань писав статті з теоретичної фізики. З цими роботами він виступав з доповідями на неофіційному, але дуже авторитетному за кордоном семінарі, організованому так званими відмовниками - фізиками-теоретиками Москви, які виборювали право виїзду з країни, але КДБ їх не випускав. Доповіді Олександра отримували на семінарі високі оцінки, потім ці роботи нелегально переправлялися за кордон і друкувались в найавторитетніших наукових журналах Європи та Америки. В якості місця роботи Віленкін вказував організацію «Харків-ZOO», і харківських науковців їхні закордонні колеги запитували на міжнародних конференціях, що це за новий центр теоретичної фізики, заснований в Харкові. Пізніше Олександру вдалось влаштуватися приймачем у кіоску утильсировини, де він, зокрема, приймав пляшки з-під горілки, які місцеві алкоголіки збирали в сусідній зеленій зоні[7].

У 1976 році Олександр Віленкін емігрував в США[8] як єврейський біженець[9]. Здобув ступінь доктора філософії в Університеті штату Нью-Йорк у Баффало. З 1978 року - професор і директор інституту космології в Університеті Тафтса в Медфорді, штат Массачусетс[10].

Наукові результати ред.

У 1982 році Пол Стейнгарт[en] представив першу модель вічної інфляції, і Віленкін показав її загальність[11]. Працюючи з Арвіндом Борде та Аланом Гутом, він довів теорему Борде–Гута–Віленкіна[en], показавши, що період інфляції повинен мати початок і що йому має передувати певний проміжок часу[12]. Віленкін розвинув ідею Едварда Трайона[en] про утворення Всесвіту з квантового вакууму[13].

Відзнаки ред.

  • У 1989 році Віленкін був обраний членом Американського фізичного товариства «за піонерські дослідження в застосуванні фізики елементарних частинок до космології, зокрема, за фундаментальний внесок у галузі космічних струн і квантової космології»[14]

Родина ред.

  • Дружина — біолог Інна Симон, дочка хіміка та фармаколога, професора Українського інституту експериментальної ендокринології (УІЕЕ) І. Б. Симона.

Книги ред.

  • Many Worlds in One: The Search for Other Universes A. Vilenkin (Macmillan, July 2006)
  • Cosmic Strings and Other Topological Defects by A. Vilenkin, E. P. S. Shellard (paperback – July 31, 2000)

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #133874575 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. The Academic Family Tree — 2005.
  4. Вчені описали народження всесвіту всередині міхура чорної діри. ЛІГА.Новости. 29 лютого 2016. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  5. MENCONI, DAVID. "TO FIND HERSELF AS A MUSICIAN, ALINA SIMONE FIRST HAD TO FIND HER RUSSIAN ROOTS [Архівовано 2017-11-17 у Wayback Machine.]", Tufts Magazine, 2010.
  6. Freedman, David H. "The Mediocre Universe", Discover Magazine, 01 February 1996.
  7. а б Сторож зоопарка стал ведущим космологом мира. Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 14 липня 2023.
  8. Universe or Multiverse?. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 24 липня 2017.
  9. STOBER, DAN. "Physicist: Universes pop up ad infinitum", Stanford News, 01 April 2009.
  10. What Came Before the Big Bang?. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  11. Vilenkin, Alexander (1983). Birth of Inflationary Universes. Phys. Rev. D. 27 (12): 2848—2855. Bibcode:1983PhRvD..27.2848V. doi:10.1103/PhysRevD.27.2848.
  12. Borde, Arvind; Guth, Alan; Vilenkin, Alexander (2003). Inflationary Spacetimes Are Incomplete in Past Directions. Phys. Rev. Lett. 90 (15): 151301. arXiv:gr-qc/0110012. Bibcode:2003PhRvL..90o1301B. doi:10.1103/PhysRevLett.90.151301. PMID 12732026.
  13. Alexander, Vilenkin. Creation of Universes from Nothing (PDF). Physics Letters. 117B: 25—28.
  14. APS Fellow Archive. APS. Процитовано 5 жовтня 2020.
  15. Американская певица Алина Симон не прочь выступить в родном Харькове. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 24 липня 2017.
  16. Avoiding the Siberia of Capitalism, a Life Without Music. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 24 липня 2017.

Посилання ред.