Олга Алкалай
Олга Алкалай (сербохорв. Олга Алкалај / Olga Alkalaj; 23 листопада 1907, Белград — 15 березня 1942, там же) — югославська сербська адвокат, партизанка Народно-визвольної війни в Югославії.
| Олга Алкалай | |
|---|---|
| серб. Олга Алкалај | |
| Народилася |
23 листопада 1907 Белград, Королівство Сербія |
| Померла |
15 березня 1942 (34 роки) Белград, Сербія ·Газваген |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Югославія |
| Діяльність | адвокат, боєць опору |
| Alma mater | юридичний факультет Белградського університетуd |
| Роки активності | з 1923 |
| Партія | Комуністична партія Югославії |
Біографія ред.
Народилася 23 листопада 1907 року в Белграді в єврейській родині. Як учениця гімназії і студентка була активним діячем революційного руху, в школі вступила в Союз комуністичної молоді Югославії[1]. Закінчила юридичний факультет Бєлградського університету, з 1923 року член Комуністичної партії Югославії. Одна з найбільш активних діячок Компартії Югославії і жіночого руху в Белграді, з 1938 року-член Комісії з питань жінок при Сербському крайовому комітеті КПЮ. Працювала в газеті «Дружина данас»[2], займала посаду секретаря партійної організації 5-го району Белграда. Захищала комуністів в суді[3].
Після окупації Югославії нацистами і початку гоніння на євреїв Олга отримала фальшивий паспорт на ім'я Софії Алексич[1], влаштувавшись служницею у Зориці Велькович. Вона продовжила свою діяльність і почала допомагати партизанам у підготовці до антигітлерівського виступу. У липні 1941 року зусиллями Олги Алкалай з тюремної лікарні на вулиці Відинської вибрався член ЦК КПЮ Александар Ранкович. У вересні 1941 року Олга увійшла в тимчасовий Белградський міський комітет.
У листопаді 1941 року після розкриття осередку Олгу заарештувала поліція, кинувши в табір Баніца і піддавши тортурам. Пізніше її вислали до табору смерті Сайміште[1], де її стан погіршився. У зв'язку з цим Олга спрямована в єврейський шпиталь. Партійна організація запропонувала їй бігти, але та відмовилася, не бажаючи наражати інших хворих на небезпеку, щоб їх не взяли в заручники німці. 15 березня 1942 року страчена за наказом керівництва табору: задушена в газвагені.
Ім'я Олги Алкалай нині носить вулиця в белградському районі Конярник.
Література ред.
- Жене Србије у НОБ. «Нолит» Београд, 1975. година.
- Др Јаша Романо «Јевреји Југославије 1941—1945. Жртве геноцида и учесници Народноослободилачког рата». Београд 1980. година.
- Radivoje Davidović, «Od Daviča do Čelebonovića — ulice beogradskih jevreja», Čigoja štampa, Belgrade, 2010.
Примітки ред.
- ↑ а б в Yugoslavia [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Jewish women's Archive
- ↑ New Perspectives on European women's Legal History [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]. Sara L. Kimble, Marion Röwekamp
- ↑ Voices of Yugoslav Jewry [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]. Paul Benjamin Gordiejew
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |