Оксентюк Олександр Васильович
Олекса́ндр Васи́льович Оксентю́к (нар. 13 квітня 1964, м. Дніпро, Українська РСР — пом. 15 березня 2015, селище Піски, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — доброволець полку «Дніпро-1» Міністерства внутрішніх справ України, позивний «Сват», учасник російсько-української війни.
| Оксентюк Олександр Васильович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 квітня 1964.svg){kind=small} Українська РСР, Дніпро | |
| Смерть |
15 березня 2015 (50 років) Україна, Донецька область, Піски | |
| Поховання | Дніпро | |
| Громадянство |
Україна | |
| Псевдо | "Сват" | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС | |
| Рід військ | Патрульна служба МОП | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Короткий життєпис ред.
Народився 1964 року в місті Дніпро (на той час — Дніпропетровськ). В минулому — військовослужбовець. Останні 10 років мешкав із дружиною в селищі Мирне Дніпропетровської області, тримав господарство, сам будував будинок[1].
У зв'язку з російською збройною агресією проти України, маючи військовий досвід, добровольцем став на захист Батьківщини.
З 5 листопада 2014 — спеціаліст ІІ категорії, фахівець групи полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».
Наприкінці 2014-го був відправлений до зони проведення антитерористичної операції для виконання бойових завдань з налагодження зв'язку на передових позиціях в селищі Піски Донецької області, у районі Донецького аеропорту.
15 березня 2015-го загинув під час патрулювання території біля селища Піски — перевіряючи периметр, підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Закрив собою гранату, врятувавши життя двох молодих бійців.
Похований на кладовищі міста Дніпро[2][3].
Залишилися дружина Алла Іванівна, син, донька, онук та внучка.
Після смерті Олександра з'ясувалось, що через вік він був оформлений в полку на цивільну посаду, тому за фактом смерті складено акт про нещасний випадок на виробництві. Дружина через суд доводить, що Олександр Оксентюк загинув під час бойових дій[4][5].
Нагороди та вшанування ред.
- За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (13.08.2015, посмертно)[6].
- 22 січня у дніпровській школі № 40 відкрили меморіальну дошку на честь випускника закладу — воїна Олександра Оксентюка[7].
Примітки ред.
- ↑ У будинку дружини загиблого бійця з'явилася вода — допомогла облдержадміністрація [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Дніпропетровська ОДА, 11 листопада 2015
- ↑ Дніпропетровськ попрощався із загиблим на Донбасі бійцем «Дніпра-1» [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // 5 канал, 18 березня 2015
- ↑ У Дніпропетровську поховали бійця полку «Дніпро-1» [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] // ТСН, 18 березня 2015
- ↑ Комбат «Дніпро 1» та міністр МВС обговорили «справу кіборга Оксентюка»(рос.) // «Дніпро вечірній», 5 червня 2015
- ↑ Загиблому на передовій бійцю полку «Дніпро-1» пишуть «нещасний випадок на виробництві» [Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine.] // «Дніпроград», 8 квітня 2016
- ↑ Указ Президента України від 13 серпня 2015 року № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У дніпровській школі № 40 відкрили меморіальну дошку на честь загиблого воїна Олександра Оксентюка - Дніпровська міська рада. dniprorada.gov.ua (укр.). Процитовано 23 січня 2019.
Джерела ред.
- Оксентюк Олександр Васильович [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Оксентюк Олександр Васильович («Сват») // Сторінка пам'яті на сайті «Дніпро-1».
- На бойовому завданні в районі селища Піски загинув боєць «Дніпра-1» [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] // ТСН, 15 березня 2015.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |