Окрема ухвала
Окрема ухвала — вид судового рішення, за допомогою якого суд реагує на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.
Окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів[1].
Інститут окремих ухвал з'явився у радянському процесуальному праві у 1960-х роках.
Винесення судами окремих ухвал передбачено у процесуальних кодексах України, Республіки Білорусь, Російської Федерації (рос. частное определение), Республіки Казахстан[1].
В Україні ред.
Окремі ухвали можуть виносити суди у цивільному (ст. 262 ЦПК), господарському (ст. 246 ГПК), адміністративному (ст. 249 КАСУ) судочинствах. Окремі ухвали / окремі постанови у кримінальному судочинстві існували до введення в дію нового Кримінального процесуального кодексу (20 листопада 2012 року). Їм була присвячена ст. 232 КПК УРСР.
Окрема ухвала суду виноситься в нарадчій кімнаті та викладається у вигляді окремого процесуального документа, який має бути підписаний суддею або усім складом суду.
Вона повинна відповідати вимогам щодо змісту ухвал суду, зокрема мати вступну, мотивувальну та резолютивну частини (за винятком описової[2]).
У судовій практиці раніше зустрічалися випадки, коли окремі ухвали постановлялися щодо позитивних явищ («заохочувальні окремі ухвали»), зокрема з урахуванням пильності, самовідданості певних осіб при охороні громадського порядку тощо[3].
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, незалежно від того, чи беруть вони участь у справі.
Типові приклади окремих ухвал:
30 травня 2008 року за заявою прокурора м. Мукачево суддею Мукачівського міськрайонного суду видано судовий про стягнення з Мукачівського УПВ УТОС в користь ... 115 грн. 00 коп. заборгованості по заробітній платі.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що фактичного боргу по справі не було, а термін виплати на день подання заяви не сплив.
Керуючись ст. 211 ЦПК України,
Ухвалив:
Звернути увагу прокурора міста Мукачево на недоліки при підготовці заяв про видачу судових наказів. [1]
27.11.2008 р., при попередньому розгляді справи, судом встановлено, що помічник прокурора … з'явився в судове засідання непідготовленим, в порушення вимог ст.ст. 110-111 КАСУ не зміг послатися на докази, якими будуть обґрунтовані позовні вимоги, не надав жодної відповіді по суті справи на поставлені судом запитання, навіть не спромігшись назвати розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, що є предметом розгляду адміністративного позову та вимогою прокурора, пояснивши свою неосвіченість тим, що він є працівником Красноперекопської міжрайонної прокуратури, а позов був заявлений прокурором м. Армянська, що слугує на його думку виправданням незнання законів та обставин справи.
На ґрунтовні запитання суду, що безпосередньо стосувались порядку та підстав розгляду адміністративної справи (ст.ст. 111, 114 КАСУ), помічник прокурора … відповідав зухвалою поведінкою, намагаючись приховати свою необізнаність, некомпетентність та непідготовленість до справи за недолугими та непрофесійними порадами, спрямованими на адресу суду щодо порядку ведення судового засідання у присутності інших учасників судового процесу. Окрім того, що це є невіглаством , такі дії помічника прокурора … судом розцінені як посягання на незалежність суддів, втручання у судову діяльність.
Крім того, при попередньому розгляді справи судом було виявлено, що помічник прокурора … в порушення ст. 10 Конституції України та ст. 15 КАСУ не володіє та не використовує державну мову при здійсненні судом адміністративного судочинства.
Все вищезазначене вказує на те, що в діяльності Красноперекопської міжрайонної прокуратури АР Крим є суттєві недоліки, які впливають на нормальну роботу суду при розгляді справ та перешкоджають судовій діяльності, що є недопустимим та підлягає негайному усуненню.
Керуючись ст. 166 КАСУ,
Ухвалив:
Про викладене в окремій ухвалі довести до відома Красноперекопського міжрайонного прокурора АР Крим … для вжиття відповідних заходів реагування та усунення недоліків у роботі очолюваного ним відомства. [2]
Селянське (фермерське) господарство … заборгувало фізичної особі-підприємцю … вартість борошна у сумі … у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення даної заборгованості.
Оскільки на день розгляду справи назване вище підприємство відповідача борг не погасило, воно неспроможне розрахуватися з фізичною особою-підприємцем … то рішенням від 01.08.08 по справі № 2/85 присуджено до стягнення заборгованість у сумі …
Вказані факти свідчать про низький рівень розрахункової та виконавчої дисциплін на підприємстві відповідача. Вказані недоліки потребують усунення.
За таких обставин суд вважає за доцільне звернути увагу керівництва Селянського (фермерського) господарства … на необхідність чіткого дотримання на підприємстві виконавчої та розрахункової дисциплін та недопущення вказаних вище порушень у подальшому.
Керуючись ст. 90 ГПК,
Ухвалив:
1. Окрему ухвалу надіслати керівникові Селянського (фермерського) господарства …
2. Зобов’язати керівника підприємства прийняти відповідні заходи щодо своєчасного відшкодування фізичної особі-підприємцю … заборгованості у встановленому законом порядку. [3]
Іноді окремі ухвали виносилися одними суддями проти інших: [4][недоступне посилання з липня 2019], [5], [6], [7], [8].
Всього станом на 15.12.2023 до Єдиного державного реєстру судових рішень внесену таку кількість окремих ухвал (приблизні значення):
| Кримінальні справи | 1900 | |||||
| Цивільні справи | 5300 | |||||
| Господарські справи | 3400 | |||||
| Адміністративні справи | 3100 | |||||
| Справи про адміністративні правопорушення | 300 |
Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду є адміністративним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу (ст. 1856 КпАП). Проте, як свідчить практика, найчастіше окремі ухвали залишалися без належного реагування посадовими особами органів прокуратури та МВС[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Практика винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах: Узагальнення судді Верховного Суду України В. Ф. Пивовара. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 липня 2014.
- ↑ Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар. Стаття 211. Окремі ухвали суду. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
- ↑ Цивільний процес України: Підручник / За ред Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. — К.: Істина, 2012. — 536 с.
Посилання ред.
- Окрема ухвала // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Кодекси ред.
Наукові, публіцистичні джерела ред.
- Гусаров К. В. Особливості окремої ухвали у цивільному судочинстві // Порівняльно-аналітичне право. — 2013. — № 2. — С. 139–141
- Селівончик А. Рішення: Судові змагання // Український юрист. — 2002. — № 5
- Иванова Н. Частное постановление суда — для «частных дел»?(укр.)