Одноквітка звичайна

вид рослин

Однокві́тка звича́йна[1] (Moneses uniflora) — багаторічна трав'яниста рослина з монотипного роду одноквітка (Moneses) родини вересових.

Одноквітка звичайна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Вересові (Ericaceae)
Підродина: Pyroloideae
Рід: [[Одноквітка]] (Moneses)
Salisb. ex Gray
Вид:
Одноквітка звичайна (M. uniflora)
Біноміальна назва
Moneses uniflora
(L.) A.Gray, 1848

Поширення ред.

 

Має широкий ареал і росте в холодному та помірному кліматичному поясах Північної півкулі. Зустрічається в Арктиці, більшій частині Європи, на Кавказі, в Сибіру та на Далекому Сході, Середній Азії, Японії, Кореї та Китаї, на Тайвані та у Північній Америці. Росте на вологих місцях у темних хвойних та змішаних, зрідка у листяних лісах.

Ботанічний опис ред.

Має повзуче кореневище та коротке пряме стебло висотою 5-15 сантиметрів. Листя округлояйцеподібне або практично округле, крайчики зубчасто-пильчасті, з черешками, шкірясті в розетці. Листя приблизно вдвічі довше за черешок. Квітка лише одна, біла, спершу поникла, а потім піднесена. В Україні квітне в червні-липні. Чашолистки яйцеподібно-округлі, війчасті. Широкорозкритий білий віночок 15-20 міліметрів діаметром. Прямий, у 1,5-2,5 рази довший за тичинки, стовпчик з п'ятироздільною приймочкою. Тичинки сидять по дві навкруги стовпчика. Пиляки з довгими ріжками. Плід — прямостояча, округла п'ятигніздна коробочка діаметром 6-8 міліметрів.

Насіння проростає лише за наявності у ґрунті мікоризоутворюючого гриба. Молодий проросток може кілька років жити в ґрунті як сапрофіт, але врешті восени на кореневищі формуються бруньки з яких потім розвиваються зелені наземні пагони.

Використання ред.

Одноквітку звичайну використовують в народній медицині. Збирають її під час цвітіння. В траві містяться: арбутин, еріколін, тритерпеноїди, ірідоїди, стероїди, фенолкарбонові кислоти, нафтахінон хімафілін та андромедотоксиноподібна отруйна речовина.

Примітки ред.

Джерела ред.