Один шанс на двох

Один шанс на двох (фр. Une chance sur deux)  — французька пригодницька комедія Патріса Леконта.

Один шанс на двохPicto infobox cinema.png
Une chance sur deux
Une chance sur deux.jpg
Жанр Бойовик, Драма, Комедія, Пригоди
Режисер Патріс Леконт
Продюсер Ален Пуаре
Сценарист Патрік Девольф,
Серж Фрідман,
Патріс Леконт
У головних
ролях
Жан-Поль Бельмондо,
Ален Делон
Ванесса Параді
Оператор Стівен Б. Постер
Композитор Олександр Депла
Клод Боллінг
Тривалість 110 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1998
Кошторис $32 000 000
IMDb ID 0119247

СюжетРедагувати

Головна героїня фільму Аліс (Ванесса Параді) любить ризик і пригоди. Її улюблене заняття — викрадати дорогі автомобілі, за що вона вже не раз потрапляла за ґрати. Її життя різко змінюється, коли адвокат передає їй касету, записану перед смертю її матір'ю, яка вирішує в такий спосіб повідомити дочці, хто є її батьком. Точніше, все це Аліс повинна з'ясувати сама, оскільки ймовірних батьків двоє. Вийшовши з в'язниці, Аліс вирушає на пошуки татусів. Так вона знайомиться з Лео Брассаком (Жан-Поль Бельмондо), власником автосалону і колекціонером рідкісних автомобілів, і Жюльєном Віньялом (Ален Делон), власником ресторану і викрадачем діамантів.

Лео та Жюльєн спочатку зовсім не в захваті від думки, що їм тепер доведеться піклуватися про дорослу дочку — обидва запеклі холостяки, бізнесмени і авантюристи і не збираються нічого змінювати у своєму житті, тим більше піклуватися про дорослу дочку. Проте раптом історія набуває несподіваного повороту: Аліс, ховаючись від ґвалтівників, викрадає автомобіль, що належить російській мафії, у багажнику якого знаходиться валіза з грошима. Залишивши машину на дорозі, Аліс ховається, а валіза потрапляє в руки поліції (тут слід підкреслити динамічність та ексцентричність гри Мішеля Омона в ролі поліцейського). Проте ватажок мафії Анатолій Шарков (Валерій Гатаєв) впевнений, що гроші в неї. Новоспеченим батькам доводиться допомагати дочці виплутуватися з цієї небезпечної ситуації.

Серед шквального потоку несподіваних поворотів і божевільних пригод, знятих у стилі, наближеному до коміксу, Леконт не забуває і про влучні та дотепні репліки. Приміром наприкінці фільму режисер доводить пророчий характер вислову Жюльєна Віньяла (Алена Делона) «Повинен залишитися лише один».

Цікаві фактиРедагувати

  • Жан-Поль Бельмондо та Ален Делон вважаються суперниками, тому рідко знімаються разом. Попередня спільна сольна робота Бельмондо та Делона — Борсаліно (фр. Borsalino) — гангстерський фільм Жака Дере 1970 року (зйомки проходили восени 1969 року в Марселі). У фільмі Будь гарною та мовчи (фр. Sois belle et tais-toi), Марка Аллегре актори не зустрічаються в одному кадрі одночасно [1]
  • Сценарій до фільму писався протягом трьох років. [2]

Прем'єриРедагувати

Інформація про прем'єрний показ фільму у різних країнах світу [3]

Дата Країна
25 березня 1998     Франція
1 квітня 1998     Бельгія
30 липня 1998     Угорщина
25 вересня 1998     Туреччина
7 жовтня 1998     Японія
7 січня 1999     Аргентина
19 лютого 1999     Іспанія
8 квітня 1999     Словаччина
23 липня 1999     Польща
28 серпня 1999     Ісландія
9 січня 2000     Німеччина
27 вересня 2000    Кувейт

ПосиланняРедагувати