Одеський обласний благодійний фонд «Майбутнє»
Одеський обласний благодійний фонд «Майбутнє» («Дім з янголом») був заснований у 1996 році. Засновник і Голова правління фонду до 2014 року — Літвак Борис Давидович.
 | |
| Дата заснування | 1996 |
|---|---|
| Тип | Благодійна організація |
| Голова | Борис Літвак |
| Адреса | вул. Італійська, 51 (на розі з вул. Базарною), Одеса, 65012, Україна |
| Офіційний сайт | rc.odessa.ua |
Основна благодійна програма фонду «Майбутнє» — це забезпечення медичної, фізичної, психолого-педагогічної та соціальної реабілітації дітей з особливими потребами, а також дітей з порушеннями розвитку. Програма здійснюється через Дитячий реабілітаційний центр імені Бориса Літвака. Сьогодні Центр має три будівлі: медичний корпус, психолого-педагогічне відділення та пансіонат, в якому проживають пацієнти з супроводжуючими під час курсу.
Голова правління ООБФРДІ «Майбутнє» — Михайленко Вероніка Євгенівна, головний лікар, дитячий невролог, кандидат медичних наук, заслужений лікар України.
Історія створення
ред.
Одеський центр медичної, психологічної та соціальної реабілітації дітей з патологією центральної нервової системи та опорно-рухового апарату відкрився у вересні 1996 року. Будинок вінчає золотий ангел Надії і Милосердя — подарунок скульптора Михайла Реви, — саме завдяки йому одесити називають центр реабілітації — «Будинок з ангелом». Поштовхом до створення центру стала особиста трагедія, яку пережив Борис Давидович Літвак, тоді директор спортивної Дитячо-юнацької школи олімпійського резерву № 2. Пішла з життя його донька Ірина. Помираючи, вона попросила батька подбати про хворих дітей, на яких ніхто тоді не звертав уваги[1]:
Ідея створення Центру належить не мені, а моїй покійній дочці. «Тату, - сказала вона, - твої тренери вибирають в свою спортивну школу самих здорових і готових до життя людей. А хворі, слабкі, а інваліди? Адже вони залишаються за бортом. Яке їм? ... ». Вона говорила це, знаючи, що йде з життя.
Оригінальний текст (рос.)— Идея создания Центра принадлежит не мне, а моей покойной дочери. «Папа, — сказала она, — твои тренеры выбирают в свою спортивную школу самых здоровых и готовых к жизни людей. А больные, слабые, а инвалиды? Они ведь остаются за бортом. Каково им?…» Она говорила это, зная, что уходит из жизни.
Борис Давидович сприйняв останню волю доньки як керівництво до дії. Рішення про створення Центру було прийнято міськрадою Одеси в 1992 році під керівництвом Валентина Симоненка.
Допомогу у створенні Центру надав президент Фонду соціальної допомоги імені доктора Гааза — Олександр Мучник[2][3].
24-29 листопада 1992 року Фонд соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза відрядив Літвака Бориса Давидовича у статусі свого президента на семінар Департаменту ООН у Відні[2][4]. 3 червня 1993 р. керівник Департаменту ООН у Відні Генрі Сокальскі відправив на ім'я президента Фонда соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза Б. Д. Літвака лист із заявою про всіляку підтримку зі свого боку, а також із закликом до майбутніх спонсорів про надання допомоги проекту Дитячого реабілітаційного центру в Одесі[2][3][5]. На замовлення Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза художник Лазар Леонтійович Гормах (1924—2000) намалював пастеллю портрет Ірини Литвак (1955—1992), якій був переданий в дар її батькові — Б. Д. Літваку[2]
Одеська міська влада виділила землю під будівництво центру. Було зібрано колектив професіоналів-однодумців, освоєні та запроваджені сучасні методики реабілітації. Меценати допомогли придбати діагностичне та фізіотерапевтичне обладнання, меблі. «Ми вдячні всім, хто нам допоміг, допомагає і, сподіваємось, допомагатиме. Усім, кому милосердя — природна потреба душі. Кожним новим днем своєї роботи Центр зобов'язаний тільки вам. Саме ви своєю щирою та безкорисливою допомогою даєте Центру життя, а дітям — надію. Поки ви з нами — кожна дитина відчуватиме над собою крила янгола», — Борис Літвак.
У Центрі здійснюються програми з діагностики, лікування та реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної та периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату, а також дітей з порушеннями розвитку. За час роботи більше 36 500 дітей пройшли курси реабілітації з усієї України та деяких зарубіжних країн. Всі роки Фонд працює за рахунок благодійної допомоги з боку установ, підприємств, окремих громадян України та зарубіжних країн.
В 2003 році Фондом за рахунок спонсорської допомоги був побудований і обладнаний комп'ютерний центр, де діти отримували навички роботи з комп'ютером. У 2021 році, за запитом часу, він був переобладнаний на психолого-педагогічне визначення, в якому з дітьми проводять навчально-педагогічну роботу, корекцію порушень інтелектуального розвитку, психолого-соціальну реабілітацію.
3 вересня 2008 року в Одесі напроти лікувального корпусу було відкрито готель-пансіонат на 140 місць, в якому проживають пацієнти з супроводжуючими під час курсу.[6]Пансіонат побудований на кошти міського бюджету[7].
У лютому 2010 року фахівці Центру впровадили та почали проводити Войта-діагностику і терапію[8], а також навчати батьків цією методикою лікування ДЦП та інших порушень рухового розвитку дітей.
Цікаві факти
ред.- Центр займає площу 3500м2.
- Витрати на будівництво та обладнання «Будинку з ангелом» склали 2 147 тисяч гривень[9].
- За три дні до відкриття Центру зверху впала металева рама, за її падінням з жахом спостерігали люди. Здавалося, без жертв не обійтися. Але рама вдарилася об крило ангела і відлетіла убік, туди, де нікого не було.
- 3 листопада 2006 року скульптор Михайло Рева подарував «Будинку з ангелом» скульптурну композицію «Серце світу». Пам'ятник встановили у дворі комп'ютерного комплексу Центру[10][11].
Джерела
ред.- ↑ Дом с Ангелом [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] — статья на официальном сайте Всемирного клуба одесситов(рос.)
- ↑ а б в г «Философия достоинства, свободы и прав человека». — Киев: Парламентское издательство, 2009 г.: ISBN 978-966-611-679-9(рос.)
- ↑ а б «Портрет правозащитника в социальном интерьере» — газета «2000», № 9 за 2.03.2016 г. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Спільне фото учасників семінару Департамента ООН у Відні за участю Б. Д. Літвака (Австрія, 1992 р.)
- ↑ Лист керівника департаменту ООН у Відні на ім'я президента Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза Бориса Давидовича Літвака (3.06.1993 р.)(англ.)
- ↑ «Будинок з ангелом» візьме хлопців з батьками // Комсомольская правда в Украине. — 2008. — 12 вересня.
- ↑ Будинок з янголом // Daviszon — газета Всемирного клуба одесситов. — 2008. — № 34 (20 серпня). Архівовано з джерела 16 жовтня 2012. Процитовано 2013-05-29.
- ↑ В Одессе пройдет семинар, посвященный уникальной методике диагностики и реабилитации детей-инвалидов — повідомлення на офіційному сайті міської ради Одеси.(рос.)
- ↑ Юрий Рост. Під крилами янгола // Новая газета. — 2010. — 10 березня. Архівовано з джерела 14 березня 2010. Процитовано 2013-05-29.
- ↑ Інформаційне агентство УНІАН, 19 жовтня 2006
- ↑ Карина Бейгельзімер, «Аргументи і факти в Україні» № 19, 2005 р., ст. 16
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про Одесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |