Огієвич Володимир Іванович

білоруський радянський літературний критик і літературознавець, поет, перекладач, педагог
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Володимир Іванович Огієвич (біл. Агіевіч Уладзімір Іванавіч; 26 вересня 1910, Пуховичі — 2 жовтня 1952, Мінськ) — білоруський радянський літературний критик і літературознавець, поет, перекладач[3]; член Спілки письменників СРСР з 1946 року[4].

Огієвич Володимир Іванович
ПсевдонімУл. Хрушч[1]
Народився13 (26) вересня 1910
Пуховичі, Мозирський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер2 жовтня 1952(1952-10-02) (42 роки)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
ПохованняВійськовий цвинтар в Мінськуd
Країна Російська імперія
 Українська Держава
 Білоруська Народна Республіка
 СРСР
Діяльністьлітературознавець, перекладач, поет, літературний критик, викладач університету
Сфера роботилітературознавство[2], літературна критика[2], поезія[2] і перекладацтво[d][2]
Alma materМогилівський державний університет імені Аркадія Кулешова (1937)
ЗакладСлуцьке педагогічне училищеd, Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка і Belarusd
Мова творівбілоруська
ЧленствоСП СРСР
Учасникнімецько-радянська війна

Біографія

ред.

Народився 13 [26] вересня 1910(19100926) року в селі Пуховичах (нині Житковицький район, Гомельська область, Білорусь) у селянській сім'ї. У 1929—1933 працював наставником у сільській школі. 1937 року закінчив літературний факультет Могильовського педагогічного інституту[3]. У 1937—1941 роках вчився в аспірантурі при Академії наук Білоруської РСР, одночасно протягом 1937—1939 років викладав у Слуцькому педагогічному училищі. Певний час викладав історію білоруської літератури в мінських вищих навчальних закладах.

Учасник німецько-радянської війни[3]. Був поранений. У 1943—1946 — науковий секретар відділення громадських наук Академії наук Білоруської РСР[3]. Працював викладачем білоруської літератури в Мінському педагогічному інституті, літературним консультантом у Спілки письменників Білоруської РСР, редактором відділу часопису «Білорусь».

Помер у Мінську 2 жовтня 1952 року. Похований у Мінську на Військовому цвинтарі[4].

Творчість

ред.

Дебютував віршами у 1928 році. Як критик почав виступати з 1941 року. Писав про творчість Янки Купали і Якуба Коласа, про повоєнну білоруську поезію. Уклав підручники (разом з Іваном Кудрявцевим):

  • «Зошит для читання в 2 класі шкіл робітничої і сільської молоді» (Мінськ, 1952);
  • «Зошит для читання в 3 класі шкіл робітничої і сільської молоді» (Мінськ, 1952).

Кращі критичні праці зібрані в книзі «Література і життя» (Мінськ, 1954).

Білоруською мовою переклав оповідання Марії Прилежаєвої «З вами товариші» (Мінськ, 1950).

Примітки

ред.
  1. Belarus in persons and events
  2. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. а б в г т. 5. Биографический справочник. Мн: Издательство «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. 29 с.
  4. а б Агіевіч Уладзімір / Bellit.info. Усё пра беларускую літаратуру. (біл.)

Література

ред.
  • Уладзімір Агіевіч // Пісьменнікі Савецкай Беларусі. Кароткі даведнік / А. К. Гардзіцкі. — Мінск : «Мастацкая літаратура», 1981. — С. 5—6. (біл.);
  • Агіевіч Уладзімір // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. — Мн.: БелЭн, 1992—1995;
  • Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X