Вікіпедія

Огарьова, 6

фільм 1980 року

«Огарьова, 6» (рос. «Огарёва, 6») — радянський гостросюжетний детективний художній фільм, знятий у 1980 році за однойменною повістю Юліана Семенова режисером Борисом Григор'євим. Продовження відомого детектива «Петровка, 38».

Огарьова, 6
рос. «Огарёва, 6»
Жанр детектив
Режисер Борис Григор'єв
Сценарист Юліан Семенов
На основі Q21643591?
У головних
ролях		 Георгій Юматов
Василь Лановий
Євген Герасимов
Оператор Ігор Клебанов
Композитор Георгій Дмитрієв
Художник Ольга Кравченя
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 83 хв
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1980
IMDb ID 0081267

Сюжет ред.

У Ленінграді скоєно вбивство з метою пограбування кавказця, який приїхав у велике місто, щоб придбати автомобіль. Причина смерті — передозування сильнодійного снодійного.

У Москві відбувається аналогічний випадок, але потерпілий залишається живий і тікає з лікарні, залишивши підроблений паспорт, на прізвище Урушадзе з фотографією начальника відділу технічного контролю Пригорської ювелірно-гранувальної фабрики Налбандова.

У сухумському готелі хтось намагається зґвалтувати молоду акторку і, тікаючи, випадково залишає в її номері кілька огранованих коштовних каменів. Експертиза знаходить на каменях сліди снодійного, яким був отруєний загиблий покупець автомобіля. Зловмисник крутився біля знімальної групи й на негативі залишилося його зображення, крім того, костюмерка називає майстрів, де він міг пошити свій костюм. Міліція арештовує аспіранта Кажаєва, звинувачуючи його в спробі зґвалтування. Костенко здає його піджак на експертизу, яка виявляє сліди того ж снодійного. Камені ограновані на Пригорській фабриці.

Директор Пригорської фабрики Піменов зустрічається в кафе зі співробітником Держплану Проскуряковим, заявляє йому, що Налбандов, перевозячи партію каменів, попався з фальшивим паспортом. Піменов вимагає, щоб Проскуряков, використовуючи свою вагу, вплинув на розслідування. Розгніваний Проскуряков вмирає від інфаркту просто в кафе. Костенко викликає Піменова на допит, заявляючи, що камені пропали на його фабриці. На прохання Костенка експерт ОБХСС встановлює, що потужності нових верстатів фабрики використовуються далеко не в повну силу, крім того, покійний Проскуряков неодноразово виділяв новітнє обладнання саме Пригорській фабриці.

Полковнику Сухішвілі вдається розговорити інструктора альпіністського табору Морадзе, потерпілого в минулому від дій міліції. Альпіністи знаходять валізу з дорогоцінними каменями та великою сумою грошей, що відповідає сумі, яку викрав злочинець в отруєних ним жертв.

Виявляється, що Піменов, використовуючи додаткові виробничі потужності, організував нелегальне виробництво дорогоцінних каменів. Начальник ВТК фабрики Налбандов, бувши кур'єром з доставлення дорогоцінних каменів у Москву, мало не став жертвою отруйника Кажаєва, але коньяк послабив дію отрути. Кажаєв, тікаючи, залишив камені в номері акторки. Піменов умовив Налбандова для відводу очей скоїти крадіжку на заводі, а сам наказав посилити пильність. Налбандов був важко поранений кулею охоронця, але встиг розповісти оперативникам про Піменова і Кажаєва. Міліція знаходить курінь Піменова, в якому той переховував Налбандова. Завідувачка буфету аеропорту впізнає на фотографії Піменова, який купував курей і горілку для майбутньої трапези з Налбандовим. Піменов ховається. Його спільник, який реалізовував камені в Москві, каже, що у Піменова є дача десь у Підмосков'ї.

Костенко виводить на чисту воду Кажаєва, а полковник Садчиков, повертаючись з передмістя електричкою, випадково зустрічає на залізничній станції Піменова. Піменов зіштовхує Садчикова під поїзд і вирушає літаком до Пермі, але за орієнтуваннями злочинця впізнають і заарештовують після посадки просто на злітній смузі.

У ролях ред.

Знімальна група ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Огарьова,_6&oldid=37616321