Оверштаг (від нід. overstaag — «через штаг»)[1] — маневр вітрильного судна на гострих курсах, при якому воно змінює галс, перетинаючи носом лінію напрямку вітру[2]. Протилежний маневр називається поворотом через фордевінд: при ньому судно, що йде на повних курсах, змінює галс, перетинаючи лінію вітру кормою. Послідовність змін галса оверштагом називається лавіруванням, і воно уможливлює протягом тривалого часу йти у бажаному напрямку на гострих курсах.

Зміна галса оверштагом з правого на лівий (на прикладі бермудського шлюпа). Напрямок вітру показано червоним.  — судно на правому галсі,  — судно приводиться до вітру, починаючи оверштаг  — судно в положенні левентик; вітрила втрачають тягу, судно йде по інерції, уможливлюючи стернування,  — перенесення вітрил на інший борт вибиранням шкотів, судно на лівому галсі.

Оверштаг зручний для суден з косим вітрильним оснащенням, у той час як прямі вітрила вимагають для цього маневру численного і досвідченого екіпажу: при переході через лінію вітру судно може зупинитися в левентику й втратити хід. Для прямого вітрильного оснащення краще застосовувати поворот через фордевінд.

Для виконання оверштагу спочатку приводять судно до курсу бейдевінд і перекладають стерно на вітер. Судно продовжує приводитися до вітру, поки не досягне положення левентику: вітер дутиме прямо в ніс, кут між курсом і напрямком вітру стане рівним 0°. Коли ніс перетне лінію вітру, переносять спочатку задні, а потім і передні вітрила на інший борт. Судну дають увалитися до бейдевінду іншого галса[3].

«Коров'ячий оверштаг» (англ. chicken jibe, букв. — «курчачий поворот через фордевінд») виконується для зміни галса при ході в бакштаг, замість технічно складнішого для косого оснащення повороту через фордевінд. Судно приводять до вітру через галфвінд до бейдевінду, після чого виконують оверштаг, і дають судну увалитися під вітер до бакштага іншого галса. Судно при цьому описує коло.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Овер // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  2. Keegan, John (1989). The Price of Admiralty. New York: Viking. с. 281. ISBN 0-670-81416-4. (англ.)
  3. Морской энциклопедический справочник / Н. Н. Исанин. — Ленинград : Судостроение, 1986. — Т. 1. — С. 393. (рос.)

Джерела

ред.