Оболенський Михайло Андрійович
Миха́йло Андрі́йович Оболе́нський (рос. Михаил Андреевич Оболенский; 2(14) січня 1806, Тульчин Подільської губернії, нині Вінницької області — 12(24) січня 1873, Санкт-Петербург) — російський князь, історик-архівіст.
Оболенський Михайло Андрійович | |
---|---|
Народився | 2 (14) січня 1806 або 1805[2][3][…] Москва, Російська імперія |
Помер | 12 (24) січня 1873[1] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Московська область |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, архівіст |
Галузь | історія[5], архівознавство[5] і археографія[5] |
Знання мов | російська[5] |
Заклад | Петербурзька академія наук |
Членство | Петербурзька академія наук |
Суспільний стан | шляхтич[d][5] |
Батько | Оболенський Андрій Михайлович |
Мати | Q112605205? |
У шлюбі з | Мазуріна Олександра Олексіївнаd |
Діти | Хілкова Ганна Михайлівна |
Нагороди | |
Біографія
ред.Належав до давнього князівського року. Другий із чотирьох синів генерал-майора князя Андрія Михайловича Оболенського (1765—1830) від шлюбу з графинею Парасковією Миколаївною Морковою (померла 1832 року) — донькою генерал-майора графа Миколи Івановича Моркова.
У лютому 1818 року 12-річного Михайла Оболенського віддали в пажі. У квітні 1823 року він став камер-пажем. У квітні 1825 року 19-річний Михайло Андрійович розпочав дійсну військову службу прапорщиком у лейб-гвардії Фінляндському полку. У квітні 1827 року його підвищили до підпоручика.
29 квітня (11 травня) 1836 року одружився з Олександрою Олексіївною Мазуріною — донькою потомственого почесного громадянина, купця першої гільдії, московського міського голови у 1828—1831 роках Олексія Олексійовича Мазуріна. 16(28) лютого 1837 року в Москві в них народилася донька Ганна — у шлюбі Хілкова (померла 1909 року). Через два роки, 31 серпня (12 вересня) 1839 року, народився син Олексій, який помер молодим (1862 року він потонув, за іншою версією — повісився у батьківському будинку на Арбаті [6]).
1869 року, за кілька років до смерті, князя Михайла Оболенського обрали почесним мировим суддею Алатирського повіту Симбірської губернії та почесним мировим суддею на з'їзді мирових суддів Кам'янецького округу (Подільська губернія).
Примітки
ред.- ↑ а б Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ opac.vatlib.it
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Баранов Евгений. Московские легенды. — Москва: Литература и политика, 1993. — С. 294.
Література
ред.- Федорченко В. И. Императорский Дом. Выдающиеся сановники: Энциклопедия биографий в двух томах. — Т. 2. — Красноярск, 2003. — С. 147—148.
- Костомаров Н. Князь М. А. Оболенский // Русский архив. — 1873. — № 2.
- Пазднякоў Валерый. Абаленскі Міхаіл Андрэевіч // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя: У 2 тамах. — Т. 1: А—К. — 2-е выданне. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2007. — С. 196.
- Материалы для истории Пажеского Его Императорского Величества Корпуса. 1711—1875. — Киев, 1876. — С. 169.
Посилання
ред.- Оболенський, князь Михайло Андрійович(рос.)
- Сто великих аристократів. Михайло Андрійович Оболенський[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Історія, культура, традиції Рязанського краю. Князі Оболенські [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Історія будинків на вулиці Арбат. Будинок № 14(рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |