Обмінна взаємодія

термін квантової механіки

Обмі́нна взаємоді́я — особливий, властивий лише квантовій механіці, внесок в енергію багаточасткової системи, пов'язаний із ідентичністю часток.

Суть явищаРедагувати

За своєю природою обмінна взаємодія не є окремим типом взаємодії, на кшталт гравітаційної, сильної чи слабкої взаємодії. Обмінна взаємодія виникає як наслідок нерозрізнюваності часток у квантовій механіці і реалізується через кулонівську взаємодію. Обмінна взаємодія є винятково квантовим явищем і не має аналогу в класичній фізиці.

Дві ідентичні квантовомеханічні частинки неможливо жодним чином розрізнити, чи навіть пронумерувати, оскільки жодна з частинок не має чітко визначеної траєкторії. Квантовомеханічну частинку, наприклад, електрон, можна уявити собі у вигляді хмарки. Дві такі хмарки настільки схожі між собою, що абсолютно неможливо сказати, де перший електрон, а де другий, особливо в разі, коли хмарки перекриваються.

При розрахунку взаємодії ідентичних часток їх все ж нумерують, але в такому разі математичний вираз для енергії містить додаткові члени, які враховують можливість того, що частинки зовсім несподівано «перестрибують» від атома до атома, міняючись місцями з іншими електронами. Ці додаткові внески до енергії багаточасткової системи називають обмінною взаємодією.

Значення в природіРедагувати

Наслідки, до яких приводить обмінна взаємодія, неможиво недооцінити. Без обмінної взаємодії наш світ був би геть іншим. Найголовнішим наслідком обмінної взаємодії є те, що ковалентні зв'язки між атомами мають властивість насичуватися. Одиничний зв'язок утворюється двома й тільки двома електронами. Подвійний зв'язок потребує чотирьох електронів і т.д.. Інші електрони відштовхуються від таких зв'язків завдяки обмінній взаємодії.

Обмінна взаємодія між електронами залежить від орієнтації спінів електронів і може мати різний знак, тобто наслідком обмінної взаємодії може бути або відштовхування, або притягання між електронами із однаковою або протилежною орієнтацією спінів. Здебільшого електрони із протилежною орієнтацією спінів мають меншу енергію, але це не є універсальним правилом. Для деяких речовин, наприклад заліза, принаймні для частини електронів виникає ситуація, коли їхнім спінам вигідно орієнтуватися однаково. Такі системи мають магнітний момент навіть без зовнішнього магнітного поля, утворюючи постійні магніти.

Математичне формулюванняРедагувати

Хвильова функція двох ідентичних квантовомеханічних часток повинна бути або симетричною або антисиметричною відносно перестановки. Зокрема, для електронів хвильова функція завжди антисиметрична. Проте координатна частина хвильової функції двої електронів може бути як симетричною, так і антисиметричною й мати вигляд детермінанта Слейтера

 ,

де   і   - одночасткові хвильові функції.

Середня енергія оператора взаємодії між двома частками   в такому стані має вигляд

 ,

де

 

є звичайною класичною взаємодією, а

 

називається обмінним інтергралом і описує обмінну взаємодію.

Обмінну взаємодію можна записати за допомогою обмінного оператора, виразивши через оператори спіну.

 .

Аналогічно можна провести узагальнення для систем більшого числа ідентичних часток.

Наприклад, для атома із двома електронами гамільтоніан  

 

де

 

  враховує кулонівське притягання   до ядра,   - розштовхування електронів,   відповідає положенню відповідного електрону,   - відстань між електронами. Хвильова функція є добутком простової хвильової функції   та спінової функції  . Фермі-статистика вимагає антисиметричності   по відношенню до переставлення ідентичних частинок із спіном 1/2. Спінова функція триплетному стану (симетричному), хвильова функція буде антисиметричною. Якщо ж спіновий стан синглетний (антисиметричний), то хвильова функція буде симетричною. Через кулонівське розштовхування електронів ( ) симетричні й антисиметричні просторові хвильові функції мають різні енергії. Це і є суттю обмінної взаємодії.

Нехай один електрон знаходиться у основному стані   а інший - у збудженому стані   Симетрична   й антисиметрична   хвильові функції мають вигляд

 

 

Якщо електрони знаходяться у стані  , вони не будуть займати одне й те саме положення, оскільки якщо   то   У випадку, коли   то електрони можуть знаходитися у одній точці.

Нехай електрони знаходяться за одновимірним потенційним бар'єром, який відповідає гармонічним коливанням, один з них знаходиться у збудженому стані, а інший в основному. Середній квадрат відстані між електронами дається математичним очікуванням   де   - координати відповідних електронів. Для одновимірного гармонічного осцилятора власні стани енергії   характеризуються власними значеннями   Припустімо, один електрон у основному стані ( ), інший - у першому збудженому стані   Для електрону у триплетному стані хвильова функція є переставно-антисиметричною

 

а для синглетного симетричною

 

Усереднений квадрат відстані між електронами (якщо виразити оператори координати через підвищуючі й понижуючі оператори для відповідних електронів)

 

де

 

 

Відповідно для оператора відстані квадрат різнці

 

де

 

 

Таким чином, для триплету мат. очікування

 

для синглету

 

Електрони у триплетних спінових станах розташовуються далі, ніж у синглетних станах.[1]


ВластивостіРедагувати

Обмінна взаємодія залежить від того, наскільки перекриваються хвильові функції електронних станів. Якщо стани з хвильовими функціями   і   описують електрони поблизу двох різних атомів, то обмінна взаємодія здебільшого зменшується із віддалю між атомами за експоненційним законом.


Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Юхновський І.Р. (2002). Основи квантової механіки. Київ: Либідь. 
  • Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІІ. Квантовая механика. Нерелятивистская теория. Москва: Наука. 
  1. Дмитрий Будкер, Дерек Кимбелл, Дэвид Демилль - Атомная физика. Освоение через задачи.