Tsilmak

Психологічна проникливість

Психологічна проникливість це – інтегральна якість особистості, що виражається у її здатності помітити, зрозуміти та спрогнозувати наміри, дії і вчинки інших людей, розвиток подій, ситуацій, процесів і явищ у реальних умовах життєдіяльності.

Розглянемо зміст кожної структурної змістовної одиниці цього поняття. Отже, здатність помітити - це значить відчути, сприйняти, звернути увагу на процеси, предмети і явища; розглянути їх з усіх боків, розпізнати їх типові риси та ознаки, виділити істотні, малопомітні компоненти (відтінки, деталі форми, будову частин тощо) тощо. Тобто, це значить побачити незначне, будь-яку дрібницю, приховане; проникнути у внутрішній світ людини та відчути те, що намагається вона маскувати. Здатність помітити обумовлюється такими індивідуально-психологічними характеристиками осоюистості, як – уважність, зосередженість, зацікавленість, спостережливість. Важливим складовим компонентом психологічної проникливості особистості є розуміння. Розуміння це один з найскладніших компонентів пізнавального процесу, істотною ознакою якого є спрямованість на розкриття об'єктивних зв'язків і відносин в об'єктах реального світу, виявлення сутності явища або процесу.

Розуміння обумовлюється мисленням, яке тісно пов'язано з пам'яттю (уявленнями пам'яті), з чуттєвим досвідом людини, із творчою уявою. Під час здійснення професійних функцій розуміння того, що відбувається навколо не завжди відбувається миттєво, з ходу; у більшості випадків воно вимагає визначеного часу. У цьому випадку можна виділити декілька рівнів розуміння: 1) усвідомлення; 2) осмислення; 3) інсайт (осяяння).

Усвідомлення – це розумінням на елементарному рівні відображення процесу або явища. Воно полягає у вичленовуванні з цілісного образу окремих ознак і властивостей та розкритті елементарних зовнішніх зв'язків між ними. Осмислення є більш високим ступенем розуміння. Воно полягає в розкритті об'єктивних зв'язків між окремими елементами досліджуваного цілого – предметами, явищами, процесами. Таким чином, осмислювати – це значить уміти здійснювати шляхом: - аналізу уявно розчленовувати ціле явище на складові частини більш прості, виділяти окремі сторони, властивості, зв’язки; - синтезу уявно єднати окремі сторони, властивості, зв’язки явища складного й осягнення цілого в його єдності; - індукції переходити від знання окремих фактів до знання загальних закономірностей, суттєвих і необхідних зв’язків; - дедукції робити перехід від загальних пропозицій до приватних, виводити нові істини з відомих за допомогою законів і правил логіки. На цьому рівні розуміння відбувається розкриття сутності явищ і процесів реальної дійсності.

Для осмислення сутності явищ і процесів реальної дійсності необхідна спеціальна пізнавальна діяльність – виконання розумових операцій, вирішення проблем і завдань. У ході осмислення збагачується розуміння, воно стає різностороннім і глибоким. У реальній професійній діяльності людини усвідомлення й осмислення здійснюється одночасно, ці процеси тісно взаємозалежні.

Здатність особи розуміти наміри, дії і вчинки інших людей; розвиток подій, ситуацій, процесів; можливі відхилення та небажані наслідки обумовлюється такими індивідуально-психологічними характеристиками як – цілеспрямованість, наполегливість, гнучкість, кмітливість, допитливість, обміркованість, розсудливість тощо. Здатність людини спрогнозувати - це значить передбачати наміри, дії і вчинки інших людей; розвиток подій, ситуацій, процесів; можливі відхилення та небажані наслідки. Прогностичність базується на: перспективній оцінці, передбаченні та здогадці. Отже, особистість повина оцінити процес або явище та передбачити, тобто припускати те, що має виникнути або статися. З цієї причини передбачення можна визначити також як пізнання майбутнього на основі минулого та сучасного.

Передбачення включає результат діяльності мислення і сам процес мислення, який зумовлює цей результат. Воно ґрунтується на повсякденному досвіді та інтуїції, на безпосередніх спостереженнях за повторюванням тих чи інших подій у природі і суспільстві. Передбачення сприяє виникненню здогадки про наміри, дії і вчинки інших людей; про розвиток подій, ситуацій, процесів; та про можливі відхилення та небажані наслідки. Здатність особи здійснювати прогноз (передбачати) обумовлюється такими індивідуально-психологічними характеристиками, як: рефлективність, емпатійність, інтуїція, прогностичність, ініціативність, креативність, предбачувальність, дедуктивність.

Отже, підводячи підсумок, слід зазначити, що психологічна проникливість людини: 1) ґрунтується на розвинутих психічних пізнавальних процесах (відчутті, сприйнятті, увазі, уяві, пам’яті, мислені, мовлені); 2) обумовлюється пізнавальними (зацікавленість, допитливість) та вольовими (зосередженість, стриманість, цілеспрямованість, наполегливість) станами; 3) детермінується мотивацією (потребами, бажаннями, мотивами); 4) взаємопов’язана з такими професійно важливими якостями, як: уважність, спостережливість, гнучкість, кмітливість, розсудливість, креативність, передбачувальність, ініціативність, дедуктивність, обміркованість, допитливість, прогностичність, емпатійність, рефлективність, інтуїція; 5) забезпечується соціально-психологічними вміннями: визначати характерологічні особливості та поведінкові прояви соціального оточення; проникати у внутрішній світ людей, відчувати та розуміти їх психічні стани; краще розбиратися в людях, бачити їх недоліки і достоїнства, читати їх таємні наміри; бачити психологічні проблеми іншої людини; виявити приховані мотиви та істині людські почуття та стани; спотворення інформації в міжособистісному спілкуванні; відчувати людину і встановлювати з нею психологічний контакт; передбачати настрої оточуючих людей; корегувати і управляти процесом взаємодії; діагностувати ознаки неправдивих показань; створювати образ іншої людини на основі логічних умовиводів, аналізу, синтезу різної інформації; обґрунтовано, грамотно інтерпретувати отриману інформацію про психологічні особливості іншої людини, її переживання, зовнішній вигляд, поведінку; раціонально коректувати образ іншої людини в процесі спілкування тощо; 6) забезпечується операціональними вміннями: здійснювати дослідницьку діяльність; вибудовувати логіку послідовності дій для вирішення проблеми та доказовості прийнятого рішення; установлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо.

Першоджерело: Цільмак О.М. Роль і місце психологічної проникливості працівників кримінальної міліції в системі професійно важливих якостей. [ Текст ] / О. М. Цільмак // Південноукр. правничий часопис. – 2013. – № 1. – С.173-175 Бібліогр.: 10 назв.

Криміналістичне спостереження

Доброго дня! Дякую за те, що ви завантажили ваш текст у Вікіпедію. Я переніс його з Крайпи у статтю Криміналістичне спостереження.

Згідно з правилами Вікіпедії, якщо тест уже десь публікувався, людина, яка завантажує цей текст, повинна підтвердити, що вона справді є його автором і може дозволяти публікацію тексту у Вікіпедії на умовах вільної ліцензії. Це зовсім неважко, усе, що потрібно зробити — надіслати стандартний текст дозволу за процедурою, описаною на сторінці ВП:Дозволи. При тому слід впевнитись, що авторськими правами на ваші тексти не володіє видавництво, у якому ви їх публікували, а лише ви. Будь ласка, виконайте цю процедуру, бо без неї статті можуть вилучити адміністратори.

Ще раз вам дякую, З повагою, Юрій Булка (обговорення) 09:28, 16 січня 2014 (UTC)

Статтю Криміналістичне спостереження номіновано на вилучення

Стаття Криміналістичне спостереження, значний внесок до написання якої зробили Ви, була номінована на вилучення. Якщо Ви зацікавлені у обговоренні з цього приводу, будь ласка, залиште свій коментар на сторінці обговорення номінацій за 12 квітня 2015. --Юрій Булка (обговорення) 21:10, 12 квітня 2015 (UTC)