Найсвіжіший коментар: 13 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
На вікізустрічі я казав, що наведу Вам такий алгоритм з однієї книжки :)
Для себе я виробив ось який алґоритм науково-технічного перекладу (можна застосовувати не лише в науці):
Добре освоїтися в певній області знань;
Постаратися, пам'ятаючи суть явища, разом з тим „забути“ чужомовні терміни, які Ви засвоїли, вивчаючи предмет за чужомовними джерелами;
Викликати в уяві ті образи, емоції, настрої, логічні зв'язки та асоціяції, які супроводжують ваше особисте сприйняття та розуміння предмету;
Спромогтися виразити всі ці пов'язання українським словом, яке і стане новим українським терміном. Після чого всі, хто йде за вами, змушені будуть змиритися і запам'ятати точне значення терміну, – незалежно від того, чи їхні особисті емоції співпадають з вашими, – хоча в спеціялістів одного профілю асоціятивні емоції та логіка переважно схожі. Передбачається також, що Ви добре чуєтеся в глибинах рідної мови; якщо ні – берете до рук синонімічний словник звичайної (побутової) мови (боронь Боже – спеціяльний технічний!). Але припустімо, що ваші пошуки зазнали фіяско. Тоді:
Лише після описаних вище чотирьох процедур Вам дозволено, у випадку невдачі сумлінно переведених спроб (1) – (4), згадати первісний чужомовний термін і спробувати його перекласти, але не як спеціяльний термін, а як звичайне англійське, німецьке, чи иньшої мови слово, котре у власному мовному середовищі має відповідне емоційно-мотиваційне навантаження і означає якийсь простий предмет, просту дію, ознаку чи стан. Не лякаймося простих слів. Знаєте, як на´рід великої культури, Французи, називають ґальванічний елемент? – стопка або купка (pile). Атомний реактор – атомна купка. Гарно, правда? Ми часто в назовництві забуваємо, що „не святі горшки ліплять“. Скажімо, резонанс це є дослівно відзвук (sonner – звучати). Чим погане слово? Нині розповсюджений в „Інтернеті“ термін site (сайт) не означає нічого таємничого, а перекладається всього-лиш як сторона, ца´рина, царинка, сторінка, сторононька, обі´йстя, домівка, те´рен; тоді page мало б значити картку при такій домівці.
Власне первісне, емоційне, не наукове значення чужого слова слід пробувати описати українським відповідником. Приклад: поширений термін спрей мав би перекладатись, як фуркавка, прискавка. Нерідко чужинецькі слова своїм звучанням викликають неадекватні асоціяції, шкідливі з точки зору вироблення правильного сприйняття нових понять. Середня школа витрачає зайві зусилля на призвичаєння учнів до чіткої вимови таких слів, як „перпендикуляр“ (простопад). У „Новинах“ Львівського телебачення 16го жовтня 2000го року я зазнав незрівнянної насолоди відмолоджуючого реготу, тричі учувши у теле-репортажі про координальні покращання, зміни, ще там щось – у зв’язку з присвоєнням статусу „національного“ наступному з черги задолизному закладові. Бідацтво в телестудії, – яке скінчило повний курс навчання у якомусь, на той час іще не національному, інституті, – так і не змогло збагнути ріжниці між кардинальним (ґрунтовним, глибоким, важним) і координатним (спів-відмітним, спів-помірним, спів-рядним, рівнорядним, правце´вим, рядовиковим, спів-упорядним).
Чи багато з нас, шановні Читачі, утримався від спокуси уявити собі, як кимсь немилосердно трясе, вперше почувши незнайоме слово стрес? Мало хто здає собі справу з того, що модне поняття стрес не має нічого спільного з відчуттям підгицкування, і далеко не обмежується колом потрясінь. Непотрібних асоціяцій не виникало би, якби рідні мудрагелі одразу переклали стрес як зусилля, напруга, тиск, пригнічення, тягар, напруження…
Часто чужі наукові слова вже є комбінацією старої греки чи латині. Не біда – у Греків вони теж щось означали. Приклад: значення відомого терміну біфуркація в українській мові точно передається простим словом ростік, яке означає розділення русла річки на два рукави. Але радитись потрібно у тієї мови, якою первісно створювався термін, а ніколи – у спотворених проміжних перекладах (не має значення, ро´сийських, чи якихось иньших). Якщо нетерплячий Читач іще не кинув читати, то можу його втішити, що половину алґоритму ми вже перейшли;
Припустімо, що ми і далі не є задоволені нашим перекладом. У цьому випадку можемо собі дозволити поцікавитись – а як трактують відповідне поняття власне ті иньші мови, до яких ми поки-що не бажали звертатись. Приклад: англійське многовиддя (є такий ґеометричний термін – manifold) Французи перекладають як різноманіття – може і нам варто піти услід? На цьому етапі можна звернутись і до слов'янських мов, але з обов'язковим поверненням до пункту (6).
Якщо попередні вісім (!) кроків не привели до перемоги, – щойно тепер хай буде нам дозволено наважитись на відчайдушний дев'ятий крок:
Звертаємось до „общепонятного“ „братово´го“, як такого, що ним, на жаль, володіємо, і до нього призвичаєні краще, чим до рідного (з причини угро-фінського, навпіл з тюркським, походження, я не відніс цього языка до попереднього пункту, де йшлося про слов'янські мови).
I знову ж обов'язково переходимо процедуру (6). Переважно професійні продуценти сучасних спеціяльних словників одразу починають з кроку (9), і ним же й закінчують, рідко завдаючи собі труда перейти хоча б часткове очищення процедурою (6). З десяти кроків спромагаються від сили на два, та й те – в найгіршому варіянті! На завершення – крок останній, 11й:
Якщо, мимо всіх старань, Вам прийшлось узяти на душу гріх вчинку (9), – не забудьте покаятись при черговій сповіді і пожертвуйте частку гонорару за сотворений Вами „український“ спеціяльний словник на якусь дійсно українську Церкву – задля спокути. Нумо прагнути, щоб Україна одержала такі науково-технічні, правничі, бизнесові (ділові), економічно-банківські, військові, спортивні, технічно-прикладні (ужиткові), і несть їм числа, словники, з яких в жодному разі жоден користувач не зміг би запідозрити, що існує якась спорідненість між українською та ро´сийською мовами!
Любителям „точного“ перекладу можу нагадати поширене ро´сийське слово „дежурный“. Дослівним перекладом французького «être de jour» є прийняте в ро´сийському війську „быть дневальным“. Українське слово „черговий“ своїм змістом аж ніяк не відповідає жодному з наведених термінів, але мимо цього жодному „пуристу“ від перекладів не спадає на думку критикувати цей український термін, який зовсім спокійно увійшов до мови і закріпився в ній (правильно вимовляємо черговець, так само, як провідець, провадник, а не ведучий). Подібні речі можна сказати і про слово підручник (manuel), якому, ну вже зовсім, не „відповідає“ ні ро´сийське учебник, ні англійське textbook. Навіщо ж, в такому разі, наполягати на точній кальці в иньших випадках, на зразок кальки „ключові слова“ (key words – в науковій літературі, в базах даних)? Можна би, і цікавіше, і простіше, мовити: зачіпки, гачки… Щось у наших „науківців“ чи фантазії бракує, чи свободи думки, чи мислення скуте…
Боже, яка чудова стаття, вклоняюсь її авторові і дуже дякую вам за цей допис. І як вчасно, зараз перекладаю статті здебільшого з математики і програмування, скільки ж тих іншомовних слів які не маєть питомого українського відповідника, докладаю всіх зусиль для того, щоб уникнути їхнього використання в своїх перекладах. Зазвичай при перекладі статті маю відкритими декілька словників, навіть звертаюсь на форуми за допомогою, сам винаходжу відповідникі. Також дуже сподобався уступ про дійсно українську Церкву. Як воно мені до серця. Ще раз дякую. --Igor Yalovecky09:11, 3 вересня 2010 (UTC)Відповісти
