Обговорення:Хмарочос

Краще нічого не змінювати, поки я не закінчив її. Сподіваюсь (і намагаюсь) зробити велику, цікаву статтю, краще за англомовну.--Станіслав 15:15, 20 жовтня 2006 (UTC)

Хмарочос (англ. Skyscraper) - Буквально "чесати хмари". Здається одвіку англійське Sky перкладалось як "небо", а не "хмари". Тому буквально не "чесати хмари", а "чесати небо".--Alex K 15:58, 20 жовтня 2006 (UTC)

А є ще укр. відповідник небося́г. Що ж до змін, то ставте одразу категорію, а то, бува, ви не доробите, й вона буде некатегоризована, а ще, крім того, шаблон, вкаже, якого типу це стаття. Сподіваюсь, ви це розумієте.--A l b e d o ^® 16:37, 20 жовтня 2006 (UTC)

Я ще не все зрозумів стосовно категорій, тому вибачаюсь. Чесати небо це було саме про хмарочос :) Небосяг, мені здається, білоруський термін, ніколи не чув щоб українці його вживали. --Станіслав 16:45, 20 жовтня 2006 (UTC)

Ні, я білоруського не приводив. Українська мова багата, і синонімія знайдеться:) Особливо мова розвивалась у часи українізації, коли було нормовано новотвори, формували термінольоґію на підставі автентичних архетипів мови. хоч, справді, небосяг більше як поетичний, ніж урбаністичний термін. Щодо категорій: якщо поставити Шаблон:В роботі, воно поставить статтю у Категорія:Статті, які слід доробити і стане ясно для того, що така стаття потребує доробки (якщо вона не дописуєтся певний час). Крім того

ось тут можна побачити, які статті є в роботі, а це важливо. І ще одне: нехай навіьт ви ще пишете статтю, категорію варто проставити ,ану ж хтось гляне у відповідну категорію і не побачить такої статті? Що він зробить? Почне писати! (Або подасть запит на написання). Либонь, все пояснив.--A l b e d o ^® 17:35, 20 жовтня 2006 (UTC).

Українське слово "хмарочос"

Цікаво коли ми (українці) почали вживати це слово і взагалі коли саме український варіант з'явився? Я відверто кажучи без ідей на цей рахунок... Можу лише припустити що почалося з Госпрома у Харкові або під час перебудови.--Станіслав 22:38, 20 жовтня 2006 (UTC)

Повторюю!

У визначенні ви пишете : Хмарочос (англ. Skyscraper) - Буквально "чесати хмари". Здається одвіку англійське Sky перкладалось як "небо", а не "хмари". Тому буквально не "чесати хмари", а "чесати небо". Виправте помилку! --".--Alex K--133.41.4.47 01:19, 21 жовтня 2006 (UTC)

Де "чесати хмари" йде мова про хмарочос а не скайскрейпер. Я не пояснював що таке скайскейпер. Зараз трошки змінив, сподіваюсь що так вже все ясно :) --Станіслав 07:07, 21 жовтня 2006 (UTC)

OK--".--Alex K--133.41.4.46 07:08, 21 жовтня 2006 (UTC)

Не ОК. Писати, що хмарочос походить від слова "чесати хмари" є повною дурницею, це все одно, що пояснювати, що "газопровід" від слова проводити газ. Нащо? Це вже буде не енциклопедія, а дєтскій сад. Небасяг - білоруське слово, тобто якщо його й приводити, то поставити позначку білоруськ. Я не думаю що це потрібно - достатньо інтервікі на білоруську вікіпедію. --A1 23:00, 26 січня 2007 (UTC)

Мені теж здавалось що це білоруське слово. Тоді навіщо воно там взагалі? --Станіслав 08:39, 27 січня 2007 (UTC)

Ніяке це не білоруське слово! Це український відповідник слова «Skyscraper» і «небоскрёб»[1]--Масіму (обговорення) 20:59, 4 серпня 2012 (UTC)

Хмарочос то калька не з англійського, а з німецького слова (Wolkenkratzer).--94.186.231.226 09:53, 4 липня 2019 (UTC)

сумніви терзають

В Україні найвищим хмарочосом зараз вважається побудований у 2006 році Парус, офісна споруда класу-А, в Києві. Він складає 136 м., 33 поверхів. Незважаючи на відсутність безлічі хмарочосів, в Україні існують проекти хмарочосів світового рівня. Їх будівництво не дозволяється завдяки законодавству яке обмежило високу поверховість.

Наскільки чув краєм ока, а авторові статті слід привести джерелами, в Укр. не існує обмежень поверховості. Також не сказано про унікальні технології, які розроблені укр. будівельниками для будування хмарочосів. Хоча "хмарочосами" до того вважали 20-24 поверхові будинки.--A l b e d o ^® 20:14, 26 грудня 2006 (UTC)

Ви праві. Зараз виправлю інфу. Справа в тому що були оголошені обмеження окремимі діячами, навіть судами, але це не було законом. Статтю ще не закінчив, але вже майже. Зі святами Вас :) --Станіслав 05:50, 3 січня 2007 (UTC)

Термінологія

Розділ Термінологія розташований трохи у несподіваному місці. Кінець статті, і тут на тобі - термінологія... Крім того в ньому майже точно повторюється визначення хмарочоса, що є на початку статті. --Brabadu^?!/_©~№? 07:20, 3 січня 2007 (UTC)

А де ви пропонуєте? В майбутньому там має бути більше термінів...--Станіслав 08:31, 3 січня 2007 (UTC)

Одразу після історії можна, або після розділу "сучасність"--Sfajrat 21:10, 23 січня 2007 (UTC)

Технологія будівництва

Допишіть, будь ласка, всі пункти циклу, ОК? Чи з цим виникли якісь проблеми? -- _{Infinite | #}  23:12, 19 січня 2007 (UTC)

Так, я все дороблю, там ще не тільки це треба додати. Дякую --Станіслав 22:19, 21 січня 2007 (UTC)

Тут ще дещо згадалося=)))... Десь (хтозна-де) я чув, що першим київським хмарочосом була будівля представництва Аерофлоту (теперішнє Міністерство транспорту України)? Чи ви маєте які-небудь дані щодо цього? Я точно не впевнений, то вирішив поспитати у вас =) -- _{Infinite | #}  19:25, 22 січня 2007 (UTC)

Будинок Мінтранса не є по сучасним поняттям хмарочосом (занадто низький). Гінзбург та Госпром вважались хмарочосами тому що це були 1910-1920 роки. Це просто висотка. Але її теж можна згадати в історії, я її ще планую розширити :) --Станіслав 21:31, 22 січня 2007 (UTC)

Довжина цієї статті

"ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Довжина цієї статті 33 кілобайт; статті, розмір яких перевищує 32кб. можуть створювати проблеми для деяких браузерів. Розгляньте, будь-ласка, варіанти розбиття статті на менші частини."

Що мається на увазі, кількість фотокарток чи сама довжина? Я її навіть не закінчив ще :( --Станіслав 08:01, 24 січня 2007 (UTC)

Мається на увазі об'єм коду даної статті. 33 Кб - не так і страшно, є статті і по 50 Кб. Поки не звертайте уваги, а коли завершите - може, у вас з'явиться бажання написати замість кожного з розділів - окрему статтю. Звісно, якщо матимете достатньо матеріалу. А поки головне - писати, ітож не зважайте поки на те попередження =) -- _{Infinite | #}  21:11, 24 січня 2007 (UTC)

Дякую за пояснення! :) --Станіслав 19:30, 26 січня 2007 (UTC)

Дуже важливі зауваження

1. Міститься дуже груба помилка у розділі "Історія українського висотного будівництва": на фотокартці з підписом "Дім Гінзбурґа" зображена зовсім інша будівля, ніж та, про яку розповідається у статті. Лев Гінзбурґ був найкрупнішим київським забудовником початку ХХ ст. Його майстерня створила цілу групу будинків, які між собою об'єднують спільні риси (великі - грандіозні на той час - розміри, пишнота декору). Ця група будинків відома під назвою "будинки Гінзбурґа". Іншими словами, їх, цих будинків, у Києві як мінімум 3-4. Той будинок, що зображений на фото - один з них, і його ніхто ніколи не нищив, він і досі стоїть собі на вул. Городецького. Будинок, про який написано у статті, називався "хмарочос Гінзбурґа". І головною особливістю будинку було не те, що він візуально великий, а те, що це була дійсно найвища і найбільша за площею споруда дореволюційного Києва.

Спасибі що виправили, тоді якщо ви впевнені, що цей саме той будинок, зараз його поставлю. Добре що ви помітили мою помилку у цьому, хочу щоб стаття була насправді гарною :) --Станіслав 19:57, 26 січня 2007 (UTC)

2. На мою думку, слова про те, що "Українське суспільство є винятковим. Останнім часом хмарочоси називають монстрами і помилково вважають що у західній Європі будівництво хмарочосів скрізь заборонене." треба, як мінімум, переробити. Звучить не зовсім коректно. Суспільство, принаймні, у Києві, не сприймає хмарочоси не тому, що хтось вважає їх "монстрами", а тому, що їх у нас, чомусь, вперто намагаються будувати в історичному центрі, а не поза ним. Погодьтеся, у Парижі ніхто не будує хмарочосів навпроти Ейфелевої вежі, так само як ніхто їх не будує у Старому Місті Праги чи Будапешту. Nestor 19:45, 24 січня 2007 (UTC)

Важко з вами погодитися. Мабуть це почалось із будівництва декількох виродливих житлових будинків у центрі міста, але зараз вже існує, майже провінційна, хмарочософобія. Такого негативного ставлення до хмарочосів більше не існує ніде, прикладів більше ніж достатньо. Навіть якщо взяти проект "Тризуб" біля станції метро Лівобережна. У більшості випадків, у світі, такого рівня проект був би гордістю місцевого населення, але якщо відкрити будь яку статтю в інтернеті й почитати коментарі, побачите не цензурну критику.

У Парижі, в історичному центрі, є багато хмарочосів.

• Швидкий приклад http://www.klett-franzoesisch.de/horizons-paris/tour-montparnasse.jpg

Я не кажу що це добре чи погано, але це факт, що українське суспільство більш негативно відноситься до хмарочосів, ніж інші народи. Мабуть це по'вязано із сільським походженням багатьох наших громадян. --Станіслав 19:57, 26 січня 2007 (UTC)

За моїми суб'єктивними даними селюкам хмарочоси дуже подобаються бо це «круто». http://io.com.ua/48118 http://io.com.ua/48121 http://io.com.ua/48119 - який чоловічий орган нагадує цй проект? :) ---- Ілля 20:31, 26 січня 2007 (UTC)

У кого что на уме. Коментувати не збираюсь. --Станіслав 23:54, 26 січня 2007 (UTC)

але це у багатьох «на уме». Може варто про таку важливу асоціацію написати у статті?, про ставлення до Бабушкіна, Церетеллі, до переробки Майдану - джерел задосить знайдеться :) Ви дуже дискусійну тему зачепили---- Ілля 14:13, 27 січня 2007 (UTC)

А де ж ТЕХНІКА??

Стаття висувається на добру, а де ж техніка?? Де сказано про системи життєзабезпечення — електропостачання, іннженерні мережі, димовидалення, евакуацію, технічні рішення, сейсміку, навантаження вітрові, означувальні вогні, сади на дахах будівель врешті-решт?? ДЕ ВСЕ ЦЕ????--A l b e d o ^® 18:59, 26 січня 2007 (UTC)

Я нічого не висував :) Це все дуже цікаво, коли буде час, дороблю. Крім садів на дахах, бо тут хмарочоси не до чого, сади існують на будь-яких дахах. --Станіслав 19:34, 26 січня 2007 (UTC)

Джерела

Тут мені (Джерело?) понаставили, хочу спитати, на що мені ставити джерело де мова йде про "монстри", ви хочете щоб я інтерв'ю брав у людей на вулциі чи як? :)) --Станіслав 20:45, 26 січня 2007 (UTC) Мені здається що це загальновідомий факт який не потрубує джерел.

І ще "Проект такого рівня змусить звернути світову увагу до Києва, сприяючи туристичному розвитку у місті, створити велику кількість робочих місць, зокрема принесе значні інвестиції місту. [Джерело?]"

Це також загальновідомий факт що коли триває будівництво, працюють люди (будівельникі, електрики тощо), таким чином вони отримають роботу :) про інвестиції, туризм, світову увагу, можу пояснити більш детально, якщо цікаво, але знову не знаю на що мені давати джерело. --Станіслав 20:45, 26 січня 2007 (UTC) Хоча, я можу знайти статтю де говориться про розвиток туризму, зростання інвестицій у Тайвані після відкриття найвищого хмарочосу світу "Тайпей 101", але тоді требя буде пояснити у статті. Як вважаєте? --Станіслав 20:49, 26 січня 2007 (UTC)

Можливо й слід саме це й згадати. Наприклад можу впевнено сказати, що не кожен знає, що левова частку прибутків ОАЕ дає не нафта, а туризм, нерухомість тощо. Бурж Дубай не просто так будується ;)--Leon 20:56, 26 січня 2007 (UTC)

Дивись/Дивіться Вікіпедія:Верифіковуваність, Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень

Оригінальне дослідження стосується теорій, даних, тверджень, концепцій, аргументів та ідей, що не були досі опубліковані у поважаному виданні, чи будь-яких нових (попередньо не опублікованих) інтерпретацій, аналізів чи синтезів опублікованих даних, тверджень, концепцій чи ідей...Оригінальне дослідження заборонено дописувачам Вікіпедії, якщо воно не було опубліковано деінде...Підсумовуючи сказане, якщо факти, точки зору чи аргументи, які Ви маєте намір включити у Вашу статтю, не були опубліковані раніше поважним виданням, Ви займаєтесь оригінальним дослідженням.

Приклад оригінальніих досліджень - наші власні думки, про те, як і чому українці ставлятьcя до хмарочосів. Якщо не зрозуміло на цьому прикладі, дивіться User:Stokito :D ---- Ілля 21:46, 26 січня 2007 (UTC)

Огірок

А чому лондонський хмарочос (в галереї наприкінці статті) названий "Огірок"? Його офіційна назва - Swiss Re. --Shao 20:58, 26 січня 2007 (UTC)

В описі Image:30-St-Mary-Axe.jpg згадується "previously known as the Swiss Re Building and commonly dubbed the Glass Gherkin"--Leon 21:03, 26 січня 2007 (UTC)

Так, він більш відомий як огірок а не Swiss Re Building --Станіслав 23:52, 26 січня 2007 (UTC)

До речі,

я тут ще пригадав, що у Києві, напевно, під категорію "Хмарочос" спокійно можна віднести групу житлових будинків (8, здається) на Троєщині, їх будують майже на березі Дніпра (ліворуч від Московського мосту, коли заїжджаєш на Троєщину), а також торгівельний та діловий центр "Олімпійський" біля Республіканського стадіону, та діловий центр на розі бул. Шевченка та Саксаганського (не знаю як він називається). Nestor 21:01, 26 січня 2007 (UTC)

p.s.: на Хмарочос Гінзбурґа ставте цю (Image:Hmarochos ginzburga2.jpg) фотку. Це - 100% той будинок. Nestor 21:05, 26 січня 2007 (UTC)

Це все буде в майбутньому розділі "10 найвищих будинків України" бо вони не зовсім хмарочоси (приблизно 100-110 метрів). Існуючи розділи не передбачають список усіх хмарочосів або висоток.

Дуже не хочеться використовувати саме цю фотку, та інша мені здається набагато краще, але чи правильно я зрозумів, що немає впевненості що це той будинок? --Станіслав 00:16, 27 січня 2007 (UTC)

Петронас-Тауер

Чому двічі? --^А1 08:10, 2 червня 2007 (UTC)

Бо їх дві--Ahonc^?!/_©~№? 08:56, 2 червня 2007 (UTC)

Тезки-близнята? --^А1 09:11, 2 червня 2007 (UTC)

Не знаю. Взагалі назви в таблиці треба подати англійською або на мові оригіналу.--Ahonc^?!/_©~№? 09:29, 2 червня 2007 (UTC)

Список

А звідки дані для таблиці? В англійські Вікіпедії башти Петронас на другому місці: en:List of tallest buildings in the world.--Ahonc^?!/_©~№? 20:48, 19 червня 2007 (UTC)

там з антенами, тут без.--24.185.12.37 00:43, 21 червня 2007 (UTC)

секція для доаповнення

Хмарочос (калька з аналогічного за змістом англійського слова skyscraper) - дуже високий будинок. Хмарочос - це вільно стояча споруда, рівномірно розподілена по вертикалі на поверхи, призначені для життя і роботи людей, з висотою останнього поверху не менш 150 м. Хмарочоси вище 300 м називають надвисокими. До XІ століття будинку висотою більш шести поверхів будувалися рідко. Це було зв'язано з незручністю підняття по сходам на велику висоту. Крім того, водяни насоси дозволяли піднімати воду не більше ніж на 15 м.

Розвиток технологій сталі, залізобетону і водяних насосів, а також винахід ліфтів дозволили в десятки разів збільшити висоту будинків, цього особливо потребують мегаполіси, де велика вартість площі забудови.

До кінця 2007 року у світі буде нараховуватися більше 1500 хмарочосів, близько 40 з них - надвисокі.

Зміст [забрати] 1 Перший хмарочос 2 Найвищий хмарочос 3 Найвищі хмарочоси світу 3.1 Шість найвищих хмарочосів світу 3.2 Найвищі хмарочоси по континентах 3.3 Історія найвищих хмарочосів світу 4 Споруджувані хмарочоси 5 Посилання

Перший хмарочос Найпершим хмарочосом прийнято вважати побудоване в 1885 році в Чикаго будинок Хоум Иншуренс Билдинг (The Home Іnsurance Buіldіng). Будинок проіснував до 1931 року. Спочатку воно мало "усього" 10 поверхів, а в 1891 році були надстроєні ще два. Автором проекту був американський архітектор Вільям Ле Барон Дженни (Wіllіam LeBaron Jenney). У 1891 р. по проекті архітектора Луїса Салливана в Сент-Луїсі будується ще один хмарочос - 11-поверхова вежа Уэйнрайта.

Будівництво хмарочоса "Федерація" у Москва-ситиглавной особливістю конструкції будинку, що дозволяє назвати його прабатьком сучасний хмарочосів, було використання революційної технологи несущого сталевого каркаса, без застосування якої сьогодні важко представити будівництво висотних споруджень. Основна ідея цієї технології полягає у відмовленні від несущих стін. Їхню функцію виконує сталевий каркас, до якого кріпляться всі інші елементи будинку, у тому числі стіни.

[правити] Найвищий хмарочос

Дубайська вежа - найвищий хмарочос у світі, Дубай Розмаїтість форм архітектурних конструкцій, використовуваних при будівництві хмарочосів, тільки ускладнило порівняння висоти будинків.

При складанні рейтингу висотних будинків у даний час, як правило, використовують критерії, розроблені Радою по висотних будинках і міському середовищі.

Згідно з цими критеріями під будинком мається на увазі спорудження, спроектований для використання в якості житлового, офісного (комерційного) чи виробничого приміщення. Істотною характеристикою будинку є наявність поверхів. Таким чином, описуваний рейтинг свідомо не включає теле- і радіо башти.

Рада пропонує чотири критерії виміру висоти будинку (у всіх випадках вимір виконуеться від рівня тротуару перед головним входом у будинок):

конструктивна висота будинку - висота від рівня тротуару до найвищої кінцівки конструктивних елементів будинку (включаючи шпилі і крім телевізійного і радіо антени і флагштоки). до найвищого доступного поверху - висота будинку до рівня підлоги найбільш високого доступного поверху. до найвищого кінця даху - висота будинку до найвищого кінця даху. до кінчика антени/шпиля - висота будинку до найвищого кінця антени, шпиля і т.п.. Перший критерій є основним. Саме він використовується при складані рейтингу найвищих будинків. В даний час найвищим хмарочосом є Дубайська вежа (512,1 м).

Проте,слід розуміти, що розмаїтість способів виміру зв'язано з їх неоднозначністю. Так, у 1998 році вежі-близнюки Петронас-Тауэрс у Куала-Лумпуре перехопили в чикагської Сирс-Тауэр звання найвищого будинку. Проте , по альтернативних вимірах висоти (до найвищого доступного поверху і кінчика антени) Сирс-Тауэр залишається фаворитом донині .

[правити] Найвищі хмарочоси світу

[правити] Шістьох найвищих хмарочосів світу Назва Місто Висота, м Поверхів Рік будівлі Дубайська вежа Дубай 512,1 141 2007 Тайбэй 101 Тайбэй 508 101 2003 Петронас Куала-Лумпур 451,9 88 1998 Сирс-Тауэр Чикаго 443,2 108 1973 Цзинь Мао Шанхай 420 88 1998 Міжнародний фінансовий центр (Вежа 2) Гонконг 420 88 2003

[правити] Найвищі хмарочоси по континентах Континент Назва Місто Висота, м Поверхів Рік будівлі Австралія й Океанія 120 Collіns Street Мельбурн 264 52 1991 Азія Дубайська вежа Дубай 512,1 141 2007 Африка Carlton Centre Offіce Tower Йоханесбург 223 50 1973 Європа Тріумф-Палас Москва 264,5 54 2005 Північна Америка Сирс-Тауэр Чикаго 443,2 [1] 108 1974 Південна Америка Parque Central Torre Este Каракас 221 56 1979

[правити] Історія найвищих хмарочосів світу Назва Рік будівлі Місто Статус Висота (м) Число поверхів Хоум Иншуренс билдинг 1885 Чикаго зруйновано 55 12 Ворлд билдинг 1890 Нью-Йорк зруйнован 94 20 Манхетен Лайф иншуренс билдинг 1894 Нью-Йорк зруйнован 106 18 Парк роу билдинг 1899 Нью-Йорк існує 119 30 Зингер билдинг 1908 Нью-Йорк зруйнован 187 47

Позначок Лайф Тауэр 1909 Нью-Йорк існує 213 50 Вулворт билдинг 1913 Нью-Йорк існує 241 57 Трамп билдинг 1930 Нью-Йорк існує 283 71 Крайслер билдинг 1930 Нью-Йорк існує 319 77 Эмпайр Стейт билдинг 1931 Нью-Йорк існує 381,3 102

Всесвітній торговий центр (Вежа 1) 1972 Нью-Йорк зруйнован 417 110 Сирс-Тауэр 1974 Чикаго існує 443,2 108 Петронас-Тауэрс 1998 Куала-Лумпур існує 451,9 88 Тайбэй 101 2003 Тайбэй існує 508 101 Дубайська вежа 2007 Дубай строитс

"Хмарочос (калька з аналогічного за змістом англійського слова skyscraper) - дуже високий будинок. Хмарочос - це вільно стояча споруда, рівномірно розподілена по вертикалі на поверхи, призначені для життя і роботи людей, з висотою останнього поверху не менш 150 м. Хмарочоси вище 300 м називають надвисокими. До XІ століття будинку висотою більш шести поверхів будувалися рідко. Це було зв'язано з незручністю підняття по сходам на велику висоту. Крім того, водяни насоси дозволяли піднімати воду не більше ніж на 15 м." — це просто переклад дуже поганої російської статті, яка не відповідає дійсності. Я за збереження існуючої.--З повагою до усіх, Гатерас 03:36, 18 серпня 2009 (UTC)

Пероробка статті

Статтю треба переробити, це факт. В найближчий час як зявиться бажання та час я це зроблю Nekto ZpUa 17:36, 19 травня 2009 (UTC)

Накидав коротенько, що на мій погляд вимагає переробки, чекаю відгуків, якщо влаштовує такий план, то так і зробемо Пропозиції по переробці:

• 1. пропоную створити окрему підтему з розповіддю про термін хмарочос, а у вступі описати, що відсутній єдиний термін.
• 2. історію укр хмарочосів винести у відповідну статтю, залишивши 2-3 речення про це з посиланням на відповідну статтю.Це стосується і сучасних українських хмарочосів.
• 3. Хмарочоси і суспльство, а чи потрібен цей підрозділ?
• 4. Таблицю найвищих пропоную перенести і створити окрему статтю з описом критерієв і таблиць найвищих хмарочосів світу та по континентам
• 5. Чи потрібна термінологія?
• 6. Розширитти розділ історія Nekto ZpUa 17:53, 19 травня 2009 (UTC)