Обговорення:Меттью Колбрайт Перрі

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 1 січня 2010 року.

Ескадра

просив би автора відокремити в тексті склад ескадри (розділ "Передумови") - жирним шрифтом або абзацем.--85.176.149.134 10:35, 2 січня 2010 (UTC)

• Вітаю! Для чого?--Alex K 22:10, 2 січня 2010 (UTC)

також вітаю! "Ескадра" як військове з'єднання кораблів, може в різних випадках бути різного розміру, складу, ударної сили. На японців вона призвела враження. Але в тексті статті я її склад знайшов тільки з другої спроби. --85.176.149.134 00:16, 3 січня 2010 (UTC)

Відокремив абзацом. --Alex K 01:09, 3 січня 2010 (UTC)

Метью чи Меттью

Є такий актор - Matthew Damon або Matt Damon. Про нього щойно створена стаття Метт Деймон.

А може має бути Мет Деймон? Чи Мат Деймон? --Perohanych 05:47, 12 травня 2010 (UTC)

Метт, звісно ж. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 05:45, 12 травня 2010 (UTC)

І Меттью ? Як на моє вухо, то ліпше Мет і Метью. А що каже правопис?--Perohanych 05:47, 12 травня 2010 (UTC)

Правопис каже що подвоєння зберігаються, а мовознавці, що в ряді випадків лише на письмі, тобто на вухо не впливає. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 06:19, 12 травня 2010 (UTC)

Там подвоєння як такого ж немає. Там є t+th, а не t+t, це трохи різні речі. Тим паче в оригінальній вимові тих двох т ну ніяк нема — NickK 08:22, 12 травня 2010 (UTC)

Коли я писав Меттью Колбрайт Перрі, користувався правописом. Там написано:

§ 97. Англійське th — через т

§ 89.3 Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах

Тому виходить, ніби, «Меттью». —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 08:28, 12 травня 2010 (UTC)

Ну tch ніби теж читається так само як ch, а передається як тч. Білоруською наркомівкою пишуть наприклад «фафуддзя», якщо я нічого не плутаю. Можна вважати что tth — це своєрідне «подвоєння». --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 08:38, 12 травня 2010 (UTC)

Метф'ю. --Дядько Ігор 08:46, 12 травня 2010 (UTC)

То вже пишіть «Матвій» ;)
Щодо подвоєння приголосних, то на мою думку - це сполучення літери t та диграфа th; літера t німа, вимовляється тільки th - тому передаємо тільки th - «Метью». --Tigga 10:29, 12 травня 2010 (UTC)

Якщо «Метью», тоді «Мет»! --Perohanych 12:36, 12 травня 2010 (UTC)

• А як із Арнолд Мет'ю бути? --yakudza 12:56, 12 травня 2010 (UTC)

  Ну я думаю почати можна з виправлення порядку на ІП, та заміни того апострофа на м’який знак. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 06:36, 13 травня 2010 (UTC)

Написав запит від ВМ УА в Правописну комісію, вони переправили доктору Богдану Ажнюку з Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, він пообіцяв подумати і відповісти --Perohanych 07:58, 16 травня 2010 (UTC)

До вже традиційної біганини до словників за кожним словом тепер іще додається постійне листування з академіками. Ну-ну... --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:32, 16 травня 2010 (UTC)

Що пропонуєте навзамін? Офіційне видання Правопису не охоплює і не може охоплювати всього багатства мови, а також змін мови з плином часу. Тому коментарі авторитетних мовознавців є надзвичайно цінними, оскільки вони створюють прецеденти, на які потім посилаються інші мовознавці. --Perohanych 12:40, 16 травня 2010 (UTC)

Це мабуть такі мовознавці, які авторитетно й прецедентно половину мови скосили свого часу. Нормальні мови мають нормальні системи практичної транскрипції. Ми ж маємо правопис який дуже авторитетно й багато розповідає, що беремо російські слова, і робимо прості заміни, нові слова саме в такому вигляді до словників часто й потрапляють. Хай краще нормальні системи створять, і винесуть ті питання з правопису, і правопис нормальний зроблять, а не те що є. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 14:51, 16 травня 2010 (UTC)

Цілком підтримую необхідність повернення до джерел і відновлення безжально скошеного. Але як ви збираєтеся вимовляти оте меттт, чи метттью. А якщо воно не вимовляється, то нащо його писати? Чи може крім Matthew бувають Methew чи Matew, а крім Matt може є також Mat? Певен що є й протилежні аргументи - тому й важлива обґрунтована думка професіонала. --Perohanych 16:46, 16 травня 2010 (UTC)

Питання про дурниці в нашому правописі не до мене, я його не складав. Як вимовляти ті шість «т» і чому їх писати — теж не до мене. Ніби ті подвоєння вимовляються в слові «Голландія». Це особливості нашого правопису, орієнтуємося на що завгодно, на російські традиції одного подвоєння (Міссісіпі), на ориґінальний графічний ряд (Таллінн), але зовсім не на те на що треба — на українську вимову, та навіть на ориґінальну не орієнтуються. Чому? Тому що правопис із самісінького початку планував брати слова з російської, і трошечки їх доадаптовувати. А так я вже сказав: оте tth графічно закриває попередній склад, з тією ж метою часто вживаються подвоєння, хоча в будь-якому англійському подвоєнні фактично одна буква німа. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:08, 16 травня 2010 (UTC)

На цю тему див. Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали та створений Віктором Кубайчуком сайт Хронологія мовних подій в Україні. Зовнішня історія української мови — movahistory.org.ua --Perohanych 05:34, 17 травня 2010 (UTC)

Ось що вчора написав Ажнюк Богдан Миколайович:

Імена Matthew і Matt пов’язані між собою спільним походженням, але в плані іншомовного відтворення мають відмінну орфографічну інтерпретацію. В імені Matthew буквосполучення -tth- виступає як єдина графема, що передає звук [θ], а не звукосполучення [tθ] (див. Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. Unabridged . – Springfield, Mass., 1981. – P.1394; Jones. D. Everyman’s English Pronouncing Dictionary. – London, New York, 1958.- p.). Тому це слово передається українською мовою як Метью.

Ім’я Matt має передаватися як Метт (§89.3 УП), оскільки провідну роль грає не звукова (в англійській мові подвоєння літер, що позначають приголосні звуки, зазвичай не означає їх подовженої вимови), а графічна форма слова. Це дає змогу ідентифікувати англомовні прототипи на зразок Bret – Brett, Mat – Matt тощо.

--Perohanych 05:01, 20 травня 2010 (UTC)

Ажнюк Богдан Миколайович повинен пояснити принцип іншомовного відтворення: коли ми застосовуємо звукову передачу, а коли графічну? І чому? Чому форми одного імені повинні передаватися по різному? Бо з його відповіді це не зрозуміло.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 05:15, 20 травня 2010 (UTC)

Як я зрозумів відповідь п. Ажнюка, графічна форма застосовується там, де це дає змогу ідентифікувати англомовні прототипи на зразок Bret – Brett, Mat – Matt тощо. А оскільки прототип Mathew відсутній, то для Matthew застосовується звукова передача.

Нічого він не повинен, а лише зробив ласку, надавши відповідь. Я також знаю, що Ажнюк є основним автором розділу УП, в якому мова йде про написання іншомовних назв і імен. --Perohanych 07:44, 20 травня 2010 (UTC)

Повинен. Якщо він автор УП, то чому він не пояснив там загальний принцип передачі назв іншомовного походження...? --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 08:07, 20 травня 2010 (UTC)

Якщо це питання не було риторичним, то відповідь "Ні, не може". А от послухати, як він вимовляє Метт цікаво було б - цирк. --Дядько Ігор 05:38, 20 травня 2010 (UTC)

Я не зрозумів вашої думки. Ажнюк Богдан Миколайович написав Matthew передаємо українською як чуємо, а Matt як записано (Хоча чомусь «е» в «Метт» [mæt] передаємо як чуємо, а не як записано; а «тт» передаємо як записано, а не як чуємо? Діалектика…) Але чому не пояснив? Він написав: «в плані іншомовного відтворення мають відмінну орфографічну інтерпретацію». Але чому? Чому використовується два різні принципи іншомовного відтворення для одного імені? Це як пишемо «Микола» з одним к, а «Нікк» з двома. Де ж послідовність?—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 05:56, 20 травня 2010 (UTC)

Як я зрозумів відповідь п. Ажнюка, графічна форма застосовується там, де це дає змогу ідентифікувати англомовні прототипи на зразок Bret – Brett, Mat – Matt тощо. А оскільки прототип Mathew відсутній, то для Matthew застосовується звукова передача. --Perohanych 07:44, 20 травня 2010 (UTC)

Bret – Brett — це одне й те саме. Від Bretton. Що таке Mat невідомо. Пояснення Ажнюка незадовільне, бо не пояснює головного: принципу передачі.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 07:58, 20 травня 2010 (UTC)

Що таке en:Mat - відомо. --Perohanych 08:04, 20 травня 2010 (UTC)

Ми про власні назви говоримо. До чого тут en:Mat?--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 08:07, 20 травня 2010 (UTC)

Я так зрозумів п. Ажнюка. --Perohanych 08:53, 20 травня 2010 (UTC)

Я вас зрозумів. Але en:Mat — не власна назва, не ім'я. Тому я і питаю: який принцип відтворення англомовних назв: коли ми застосовуємо звукову передачу, а коли графічну? І чому? Про хаотичність «українського» підходу мені скаржилися свого часу японські, китайські і корейські студенти, які вчили українську і російську. Мовляв, чому у вас одні власні назви передають за звучанням, одні за графікою, інші в змішаний спосіб. Де система!?… То ж я питаю: Де система? Який принцип? Що за правило?—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 09:02, 20 травня 2010 (UTC)

А чи можливо взагалі створити таку систему, якщо досі її не було створено? Чи прийняття директиви «Відображати все за графічним принципом», або протилежної «Відображати все за звуковим принципом» чи змішаної «Відображати слова, що починаються на букви A-L за графічним, а на M-Y за звуковим принципом» буде кращим за теперішній не до кінця визначений стан? Як тоді бути з Нью-Йорком Нев Йорком, Неу Йорком, Ну Йорком чи Новим Йорком? --Perohanych 10:26, 20 травня 2010 (UTC)

Уже майже все, окрім отих клятих подвоєнь, передається за фонетичним принципом. Болгари подвоєнь наприклад не передають (навіть тіх які вимвляються), і взагалі судячи з інтервік, безладу в передачі іншомовних назв у них менше. Цікавим прикладом може бути французька мова. Якщо я не помиляюсь, то інтервокальне -s- там читається завжди як звук дзвінкий, а щоб був глухий звук пишуть подвоєнно -ss-, унаслідок, нічого не розрізняючи, у французьких словах неподвоєнне інтервокальне «с» не застосовується. Але який сенс у цьому? Ще на початку минулого століття думали передавати подвоєння лише ті які реально вимовляються, але чомусь тоді воно не прижилося. При цьому, що найсмішніше, в орфоепію пропихнули норму, що вимовляти треба лише ті що вимовляються в першоджерелі. А як відрізнити Мекку (з подовженням) і Голландію (без подовження) — незрозуміло.--Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:11, 20 травня 2010 (UTC)

Пане Пероганич, я дозволив собі відкотити ваші правки. Давайте розберемося у Кнайпі, дійдемо висновку, а потім будемо перейменовувати. Гаразд?--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 05:58, 20 травня 2010 (UTC)

На мій погляд там все зрозуміло. Пан Ажнюк на сьогодні найвищий у країні авторитет у цій царині. --Perohanych 07:50, 20 травня 2010 (UTC)

Якщо пан Анжюк авторитет то, зверніться, будь ласка, до нього, аби він пояснив принцип іншомовного відтворення: коли ми застосовуємо звукову передачу, а коли графічну? І чому? Бо його репліка, це не пояснення, а теза, що потребує пояснення. —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 08:01, 20 травня 2010 (UTC)

Він пояснив для даного випадку. Графічна - тому що є пари Bat - Batt, Mat - Matt. Хоча як на мене, то непереконливо, оскільки пара Matthew - Mathew також існує. --Perohanych 10:16, 20 травня 2010 (UTC)

Мені теж здається, що непереконливо. До того ж не пояснено загальний приницип передачі англомовних назв і причини різної передачі Matt і Matthew.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:18, 20 травня 2010 (UTC)

Не знаю, чи захищені вже дисертації на тему передачі англійських власних назв в українській граматиці. Як на мене - перспективна тема . А поки я б скористався рекомендацією доктора, котрий до того ж укладав чинний український правопис в частині написання іншомовних назв. --Perohanych 10:31, 20 травня 2010 (UTC)

Не дисертації потрібні, а просте пояснення доктора про принцип передачі. Він нічого не пояснив толком. Як в правописі, так і у Кнайпі. Для чого міняти невизначеність на невизначеність?--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:49, 20 травня 2010 (UTC)

Як я зрозумів, то принцип відсутній. Значно частіше пишеться Метью, не кажучи про те, що чується однозначно Метью. В нашому правописі вже все відтворюється за звуковим принципом за винятком подвоєнь. Тут у нас безлад, як у правописі, так і у вікіпедії. Тому з метою уніфікації і зменшення безладу перейменуйте назад Меттью на Метью. Тим більше, маючи для цього формальну підставу - висновок доктора мовознавства. А додаткових пояснень - не дочекаємося. --Perohanych 04:59, 21 травня 2010 (UTC)

Пане Юрію, ви знаєте що тут дуже модно перевіряти за Ґуґлом? Воно не пишеться з одним «т» не те що значно частіше, а навіть просто частіше. Звісно якщо ви маєте надійніші дані... Насправді ще німецькі -dt- транслітеруються, бо в німецькій вимові від -d- й сліду не лишається. У Штутґарті теж подвоєння чомусь пропадає. Яка ж уніфікація, коли безлад усюди й скрізь? Чому -tch- транслітерується по частинах, а -tth- розглядається як єдина графема? Я ще розумію коли б ми -th- передавали якось інакше: як «ф» або як «с», а так нічого незрозуміло.

Тому, на жаль, це не висновок, а думка. Висновок був би коли були би посилання на роботи присвячені згаданому питанню. З якою метою в деяких випадках застосовується транслітерація? Чому зберігаються не всі подвоєння? Деякі підручники з українського правопису на це питання дають переконливу відповідь: пишуться ті самі подвоєння що в російській мові. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:14, 21 травня 2010 (UTC)

Уніфікація була би в тому, що ми подвоєння з графічного принципу перевели б на звуковий, таким чином взагалі позбувшись графічного принципу. Особисто для мене «Меттью» таке ж невластиве українській мові слово як і «тонна», хоча остання за правописом пишеться з двома «н». Мені доводилося досить багато перекладати, і коли виникали сумніви, завжди брав коротше слово в тих випадках, де це не пошкоджувало зміст. Мові властиво в процесі розвитку скорочувати як число літер у словах, так і граматичні форми (там де це не шкодить змісту чи вимові). Ви знаєте, що при перекладі з української на російську, на шість українських сторінок виходить сім російських? Це свідчить про те, що українська пройшла довший шлях розвитку ніж російська. Тому рано чи пізно друге «т» випаде. --Perohanych 19:16, 21 травня 2010 (UTC)

Відхилилися від теми. Правопис говорить — подвоювати. Той хто писав правопис — не подвоювати. Де правда? Хай той, хто його писав, пояснить приниципи передачі з обгрунтуванням, і тоді віз рушить з місця. Поки що замість логічних пояснень якийсь броунівський рух: у цьому випадку так пишемо, у цьому так, а цьому так...І все це довкола одного імені.

Я не мовознавець, а людина, яка користується правилами, що розробляють мовознавці. Як керманич автомобіля, що керується дорожними знаками. Якщо правила не чіткі — це провина мовознавців. Якщо на одній ділянці дороги нерозбірливі знаки, що суперечать один одному, аварій не уникнути. Хай мовознавці розберуться зі "знаками", визначать і обгрунтують приниципи і правила "руху". Хоча б для дороги під назвою "передача англійськомовних слів"...--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 03:54, 22 травня 2010 (UTC)

Річ у тім, що саме приголосні дуже часто передаються не за вимовою, а за написанням, тому уніфікація трохи сумнівна. Звісно англійська зовсім не придатна для графічної передачі, але все одно потрібні ключові принципи, а також мета з якою вживаються саме такі принципи. Яка різниця Метью чи Меттью коли це лише крапля в морі проблем? І ці проблеми не вирішуються. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 14:33, 22 травня 2010 (UTC)

Про сполучененя tth у правописі не сказано, що це подвоєння. Зрозуміло, що це не подвоєння, оскількт друге t не виступає як самостійна графема, але як частина графеми th. Більше того, про сполучененя tth у правописі не сказано нічого, тому роз'яснення доктора Ажнюка не суперечить правописові, а доповнює його. --Perohanych 14:41, 23 травня 2010 (UTC)

Доповнювати правопис треба новою книжкою про правопис, який потребує доповнення, навіть не реформи, а просто доповнення, щоби фахівці та нефахівці не сперечалися про те що він дозволяє, що рекомендує, і як треба. Для української мови -тт- — подвоєння. Знову те саме: чому ми їх зберігаємо? Для точнішої передачі графіки? Тоді краще писати «тт». Щоб показати закритість складу? Склад закритий, отже знову приходимо до «тт». Саме цей підхід пояснює зникнення подвоєнь у кінці слів, або в збігах приголосних. Може перша -t- німа? Ну зараз може й німа, але може це спрощення «важкої для вимови групи приголосних». Чи це все єдина графема? А хто його знає, єдина вона чи не єдина. Мабуть це доволі рідкий випадок, але лише показує що правописом навіть користуватися нормально не можна, бо що не правило, так різні погляди. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:32, 23 травня 2010 (UTC)

Щоб би ви не пояснювали, а я «прошу знов за рибу гроші». На мій погляд ваша аргументація є оригінальним дослідженням. Все значно простіше. Як пише п. Ажнюк, як пишуть всі англійські словники і як ви самі знаєте «-tth- виступає як єдина графема, що передає звук [θ]». Нащо його передавати в українській мові через оте ваше «тт», а не одне «т» — схоже крім вас нікому не зрозуміло. При всій до вас повазі, думка п. Ажнюка є більш авторитетною. --Perohanych 07:20, 24 травня 2010 (UTC)

Якщо ж допустити «тт» то нащо тоді в кінці «ью» а не «ю». Адже «ю» і так пом'якшує «т». «Меттю» і то ближче до оригінальної вимови ніж «Меттью». Хоча найближче все таки на моє вухо «Метью». --Perohanych 07:40, 24 травня 2010 (UTC)

Воно звучить ближче до "Мес'ю". Менше з тим. Навіть якщо ми напишемо "Метью" за "звучанням", то чому ми повинні передавати "Перрі" з двійним "рр", яке в оригіналі не звучить", за "написанням"? Ця неузгодженість — проблема для мовознавців.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 07:47, 24 травня 2010 (UTC)

Тим часом підтримую вашу думку що «доповнювати правопис треба новою книжкою про правопис, який потребує доповнення, навіть не реформи, а просто доповнення, щоби фахівці та нефахівці не сперечалися про те що він дозволяє, що рекомендує, і як треба.» Тому прошу скласти проект листа з вашою пропозицією і її обґрунтуванням, який від імені «Вікімедіа Україна» направили б до правописної комісії і до Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України. --Perohanych 07:26, 24 травня 2010 (UTC)

Як навіщо? Бо того вимагає правопис... Точніше, той його розділ, який написав пан Ажнюк. Повертаю ваші думки до висхідної проблеми. Хай пан Ажнюк чітко пояснить принципи передачі українською мовою хоча б англійських слів. Коли використовуємо графічну, коли звукову, а коли змішану? І чому? Ці пояснення потрібні для того, щоби зрозуміти правила правопису і те, що вам написав пан Ажнюк. При всій повазі до пана Ажнюка, прийняття думок осіб, навіть авторитетних осіб, без належної аргументації і пояснень — ознака інтелектуальної незрілості. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 07:39, 24 травня 2010 (UTC)

Ми не просили Ажнюка пояснити принцип узагалі, а лише запитали як писати українською конкретні імена Matthey та Matt. Ажнюк дав відповідь і привів аргументи для цих конкретних імен. Його агрументи не суперечать правопису, оскільки правопис не містить пояснення для написання графеми tth. Коли будуть вирішені 100 маленьких конкретних проблемок, то виявиться що велику загальну проблему вирішувати немає потреби. Зрілість інтелекту в тому, щоб рухатися вперед, а не тупцятися на місці, чекаючи побудови комунізму на всій планеті. --Perohanych 09:10, 24 травня 2010 (UTC)

А до чого тут комунізм? Ми про приницип передачі англійських слів українською мовою говоримо, а не політичну ідеологію. Будь-який гуманітарій, в тому числі мовознавець, визначає принципи і методи свого дослідження. От я і прошу вас, звернутися до пана Ажнюка як провідного спеціаліста в галузі передачі іншомовних слів, пояснити який принцип передачі англійських слів використовується, коли і, найголовніше, чому. Елементарна річ для кожного науковця-гуманітарія... Пан Анженюк не наводив ніяких переконливих аргументів, а навів тези. Тому я і питаю. Де аргументи? Якими правилами керуємось і чому? Чому "tth" треба записувати як "Метью", а графему "rr" як "Перрі". В жодному з цих слів подвоєння приголосних не звучить. Де логіка?--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 09:46, 24 травня 2010 (UTC)

Ви говорите про комунізм - тобто про загальну велику проблему - принцип передачі англійських слів українською мовою. Ця проблема поки не має вирішення. Я говорю про конкретну рекомендацію видатного мовознавця щодо написання конкретних слів Matthew і Matt. Яким принцип, коли й чому - для цих двох слів він пояснив. Можливо загального принципу не існує і Ажнюк керувався інтуіцією науковця. Якщо вас цікавить крім слова Matthew нові положення у правописі, то Інститут мовознавства може і зміг би запропонувати принцип при наявності відповідного державного замовлення і фінансування. Поки що я вам пропоную сформулювати проект конкретного тексту листа до Інституту мовознавства із аргументацією чому вас не влаштовує відповідь Ажнюка і питаннями, на котрі ви хочете отримати відповідь із аргументацією вашої зацікавленості. Такий текст після обговорення спільнотою можна направити в Інститут мовознавства, випустити прес-реліз про направлення запиту, потім через місяць після неотримання відповіді провести прес-конференцію і заявити про наукову неспроможність інституту з вимогою громадськості про зміну його керівництва і т.д. --Perohanych 11:50, 24 травня 2010 (UTC)

Вибачте, який знову комунізм? Яке фінасування? Яка зміна керівництва. Я про просту фундаментальну річ говорю. Принципи передачі англійських слів українською мовою (які, коли і чому). Ажнюк їх не пояснив. Натомість він навів суперечливі тези без переконливої аргументації. Питання з Matthew і Matt не вирішилося, а ускладнилося. Можливо у Ажнюка є праці, які пояснюють ці приниципи, але він їх не назвав. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 12:35, 24 травня 2010 (UTC)

Calbraith

Оскільки ми вже заговорили про його ім’я, то що ми маємо з його мідл-неймом? Дуже схоже ім’я Galbraith має транскрипцію /ˈgæl.breɪθ/, росіяни пишуть Келбрєйт, японці, як я розумію — Калбрейс. Може треба якось виправити? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:01, 22 травня 2010 (UTC)

• Росіяни пишуть Колбрайт (БСЭ). Наші — Метью Колбрайт Перрі, Келбрайт, Метью Келбрайт Перрі. Є навіть [acta.com.ua/download/IndexName_FridmanPS.doc Перрі, Мет'ю Келбрайт]... З усього розмаїття я довірився БСЕ. Хоча імя звучить мабуть як "Келбрейс"...--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 15:31, 22 травня 2010 (UTC)

Його рід походив з...

Уельсу чи Вельса? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 14:50, 22 травня 2010 (UTC)

Ось це — en:Wales. Пишемо як Уельс? Чому тоді Вільям Воллес (William Wallace) і Джиммі Вейлз (Jimmy Wales)?..--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 14:55, 22 травня 2010 (UTC)

Тому що той топонім — виняток, явно прописаний у правописі. Але чому його прописано в правописі саме так, — питання не до мене. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:51, 22 травня 2010 (UTC)

Добре, я не проти.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 18:13, 22 травня 2010 (UTC)

Недоступне зовнішнє посилання

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

• http://www.history.navy.mil/trivia/triv4-5k.htm
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2010-12-29 15:24:19, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2010-12-29 17:04:44, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2011-01-02 09:01:50, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2011-01-02 21:43:39, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2011-01-07 21:15:08, Socket Error: 'getaddrinfo failed'

--DixonDBot 21:16, 7 січня 2011 (UTC)

Недоступне зовнішнє посилання 2

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

• http://library.city.urasoe.lg.jp/okinawa/hyo-doc2.htm
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2010-12-29 15:24:19, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2010-12-29 17:05:03, 404 Not Found
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2011-01-02 09:01:59, 404 Not Found
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2011-01-02 21:44:02, 404 Not Found
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2011-01-07 21:15:28, 404 Not Found

--DixonDBot 21:16, 7 січня 2011 (UTC)

Недоступне зовнішнє посилання 3

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

• http://www.history.navy.mil/branches/teach/pearl/kanagawa/friends4.htm
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2010-12-29 15:24:19, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2010-12-29 17:05:02, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2011-01-02 09:02:08, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2011-01-02 21:43:57, Socket Error: 'getaddrinfo failed'
  • In Меттью Колбрайт Перрі on 2011-01-07 21:15:52, Socket Error: 'getaddrinfo failed'

--DixonDBot 21:16, 7 січня 2011 (UTC)