Обговорення:Горобець Олександр Олександрович

Текст перенесено зі статті Джурин (Шаргородський район

ред.

Перу Олександра Горобця також належать широко відома політична есея «Босоніж по битому шклу»[1] (2003 р.), видана 2003 року і художній твір — * Заручник спокуси, або Записки гламурного коханця. — Харків : АТОС, 2010. — 263 с. — ISBN 978-966-2181-62-3. За яскраву книгу публіцистики «Свічка на вітрі»[1] (видана 2014 р.) Олександр Горобець удостоєний Міжнародної літературної премії в галузі літератури й публіцистики імені Власа Самчука за підсумками конкурсу письменників 2016 року. 2016 рукопис нової книги О. Горобця «Постаті з вирію» [2] переміг на творчому конкурсі серед письменників столиці України і виданий книгою у видавництві «Фенікс» на кошти Київської міської державної адміністрації.

Олександр Горобець народився 25 січня 1950 року в селі Джурин. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1979 р.), Вищу партійну школу при ЦК Компартії України (1981 р.)

Олександр Горобець — професійний журналіст, політолог. Працював у редакції газети «Вінницька правда», за тим — членом редколегії, завідуючим відділом сільського господарства газети «Сільські Вісті» (19811987 рр.), головним редактором газети Правда Украины (19912000 рр), власним кореспондентом московських Інтернет-газет ПРАВДА.Ру[2] та Утро. Ру[3] в Україні, помічником-консультантом ряду народних депутатів України, начальником управління патронатної служби Міністра аграрної політики України, прес-секретарем, директором департаменту, членом колегії Міністерства вугільної промисловості України. Державний службовець 4 рангу, Заслужений журналіст України (1995 р.). Доцент кафедри журналістики Київського університету «Україна»[недоступне посилання з липня 2019]. Відомий блогер міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы», українських популярних Інтренет видань «Українська правда», Кореспондент.net, Газета.ua, «ТелеКритика» та інших.

Електронні версії книжок Олександра Горобця, сотень його публікацій у вітчизняній і зарубіжній пресі на персональному сайті письменника.

23 жовтня 2012 року Олександра Горобця прийнято до Національної спілки письменників України.

Дружина — Горобець Ольга Іванівна — завідуюча сектором фінансово-економічного департаменту Міністерства аграрної політики та продовльства України. Син — Горобець Тарас Олександрович — народився в Джурині, закінчив Харківську юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, працює заступником голови Державної екологічної інспекції України, дочка Тетяна — працівник однієї з науково-дослідних установ системи Мінагрополітики України.

(переніс --Brunei (обговорення) 15:16, 11 січня 2020 (UTC))Відповісти

  1. «Босоніж по битому шклу». Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 9 березня 2011.
  2. ПРАВДА.Ру
  3. Утро. Ру
Повернутися до сторінки «Горобець Олександр Олександрович»