Німецька колонізація Америки

Європейська колонізація
Америки

Americas (orthographic projection).svg

Іспанська колонізація
Британська колонізація
Голландська колонізація
Данська колонізація
Курляндська колонізація
Німецька колонізація
Французька колонізація
Шведська колонізація
Шотландська колонізація
Колонізація США

Німецька колонізація Америки – спроби німців створити незалежні колонії в Венесуелі (нім. Klein-Venedig, також нім. Welser-Kolonie[1]) та на Тобаго, а також закриті німецькі поселення на американському континенті. Німецькі колонії, в яких і сьогодні частково розмовляють німецькою мовою, існують в багатьох країнах Північної та Південної Америки.

КолоніїРедагувати

Колонія Вельзерів у ВенесуеліРедагувати

 
На цій карті німецьких колоній жовтим позначено Кляйн-Венедіг, червоним – колонії Пруссії, синім – інші колонії Німецької імперії.

У 1528 році габсбурзький король Карл V віддав Венесуелу в заставу банкірській родині Вельзерів, які розробили план колонізації та призначили німецького губернатора Амвросія Ехінгера. Цього ж року він вирушив із Севільї разом з 281 поселенцями до Нового Світу. В Санто-Домінго від них відділилась група з 50 осіб та вирушила в Санта-Марту, де був вбитий губернатор та міг похитнутися іспанський контроль. Ехінгер з рештою людей прибув до Венесуели 24 лютого 1529 року та заснував місто Новий Аусбург, зараз Коро. Нову колонію назвали Кляйн-Венедіг (маленька Венеція). Почалось вивчення і освоєння навколишніх земель; основною мотивацією став пошук легендарного золотого міста Ельдорадо.

Наступники Ехінгера, німецькі губернатори Федерман, Георг фон Шпеєр і Філіп фон Хуттен, також шукали перш за все золото. Федерман перетнув Анди і дійшов до Боготи, де виникла суперечка з Себастьяном де Белалькасаром за колишні володіння Гонсало Хіменеса де Кесади. В колонію вербували німецьких гірників і ремісників. А також завезли 4 тис. африканських рабів, які працювали на плантаціях цукрової тростини. В 1541 році незгода з іспанцями настільки загострилась, що Вельзерів позбавили контролю над колонією. Багато німецьких поселенців померли від тропічних хвороб і нападів корінного індіанського населення.

Колонія Бранденбурга на Сент-ТомасіРедагувати

Німецька колонізація Америки

З 1685 до 1693 Бранденбурзько-Африканська компанія орендувала в Данії частину карибського острова Сент-Томас.

Курляндія і СемігаліяРедагувати

Одночасно німецьке герцогство Курляндія і Семігалія двічі намагалося заснувати колонії на Тобаго, але обидва поселення проіснували недовго.

Імміграція німців до АмерикиРедагувати

Німці також іммігрували до Північної Америки, колонії Товар (Венесуела), південної частини Чилі, Нікарагуа[2], південної Бразилії, Аргентини, район Соконуско в мексиканському штаті Чіапас, Альта-Верапас в Гватемалі, Попузо та Оксапампа в Перу і в Патагонії. Вони також заснували декілька міст в Парагваї, приблизно в той же час, коли валлійці мігрували до аргентинської частини Патагонії.

ПосиланняРедагувати

  1. [1] Колоніальні фантазії в доколоніальний Німеччині (1770-1870)
  2. [2] Матеріали музею Нікарагуа

ЛітератураРедагувати