Нільс Шнайдер
Нільс Шна́йдер (фр. Niels Schneider; нар. 18 липня 1987, Париж, Франція) — франко-канадський актор кіно та телебачення. У 2011 році отримав премію «Trophée Chopard» 64-го Каннського кінофестивалю[1]; номінувався на Премію «Люм'єр» у категорії «Найперспективніший актор» 2014 року за роль у фільмі «Хаос[fr]» 
.
| Нільс Шнайдер | |
|---|---|
| фр. Niels Schneider | |
 Нільс Шнайдер, 2017. | |
| Дата народження | 18 липня 1987 (36 років) |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Канада Франція |
| Професія | актор |
| Роки активності | 2007 — наш час |
| IMDb | ID 2671105 |
| Сезар (2017) | |
| Офіційний сайт | |
 Нільс Шнайдер у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Нільс Шнайдер народився 18 липня 1986 року в Парижі. Його батько, Жан-Поль Шнайдер, був актором. Окрім Нільса в сім'ї було ще четверо дітей: Василь, Володя, Альоша[fr] і Вадим, який загинув в автокатастрофі у 2003 році.
У 1996 році Нільс переїхав до Квебеку, де працював актором дубляжу і навчався на театральних курсах акторської майстерності аж до 2009 року[2].
У 2003 році життя Нільса Шнайдера змінила смерть його брата Вадима, зірки серіалу «15/А», який був старшим на 16 місяців. Незважаючи на цю втрату, Нільс не припиняв грати в комедіях і трьома місяцями пізніше отримав роль Гарольда в серіалі «Гарольд і Мод». Наступного року він знімався в серіалі «15/А», потім зіграв кілька ролей в театрі.
Першою великою кінороллю Шнайдера стала роль Саші у фільмі Іва-Крістіана Фурньє «Все прекрасно»[fr] (2008). Пізніше він зіграв у двох фільмах Ксав'є Долана: «Я вбив свою маму» і «Уявне кохання»; у другій стрічці він зіграв одну з головних ролей разом з Моньєю Шокрі і Ксав'є Доланом. Ця роль дозволила йому отримати премію «Trophée Chopard» на Каннському кінофестивалі 2011 року.
Наступного року Нільс Шнайдер повернувся у Париж щоб знятися в першому повнометражному фільмі Елени Клотц[fr] «Атомний вік»[fr], а потім у трилері Етьєна Фора «Хаос[fr]», за роль у якому в 2014 році номінувався на Премію «Люм'єр» у категорії «Найперспективніший актор».
У вересні 2011 року Нільс взяв участь в зйомках кліпу на пісню «Adieu» («Прощавай») групи «Cœur de pirate» («Серце пірата»).
У 2014 році Шнайдер грав роль Ромео у партнерстві з Аною Жирардо в ролі Джульєтти в постановці «Ромео і Джульєтти» В. Шекспіра, здійсненій режисером Ніколя Бріансоном[fr] у паризькому Théâtre de la Porte-Saint-Martin.
У грудні 2015 року Нільс Шнайдер входив до складу журі конкурсу короткометражних фільмі 15-го Міжнародного кінофестивалю в Маракеші, очолюваного Жоакімом Лафоссом.
Фільмографія (вибіркова) ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2007 | ф | Смак небуття | Le goût du néant | друг Жульєна |
| 2008 | ф | Усе прекрасно | Tout est parfait | Саша |
| 2009 | ф | Я вбив свою маму | J'ai tué ma mère | Ерік |
| 2009 | ф | На старт... Тусовка! 2 | À vos marques... Party! 2 | брат Анни |
| 2010 | ф | Уявне кохання | Les amours imaginaires | Ніколя |
| 2010 | ф | Фаталь | Fatal | Le baveux en voiture |
| 2010 | ф | 2 жаби на Заході | 2 Frogs dans l'Ouest | Макс |
| 2011 | ф | Вой: Переродження | The Howling: Reborn | Роланд |
| 2011 | тф | Інший світ | Un autre monde | Луї |
| 2012 | ф | Атомний вік | L'âge atomique | Тео |
| 2012 | ф | Захвати | Les ravissements | Етьєн |
| 2012 | кф | Мяо Шан і Мінотавр | Miao Shan and the Minotaur | фокусник |
| 2012 | ф | Хаос | Désordres | Тібо |
| 2013 | ф | Зустрічі після опівночі | Les rencontres d'après minuit | Матіас |
| 2013 | ф | Опіум | Opium | Maurice Sachs |
| 2013 | с | Одіссей | Odysseus | Телемах |
| 2014 | ф | Одна зустріч | Une rencontre | Г'юго |
| 2014 | кф | Метаморфози | Métamorphoses | розчарований / Монстр |
| 2014 | кф | Зіткнення | Collisions | Анрі |
| 2014 | ф | Інша Боварі | Gemma Bovery | Ерве де Брессіньї |
| 2014 | ф | Голос за кадром | La voz en off | Антуан |
| 2015 | ф | Антиквар | L'antiquaire | Клаус |
| 2016 | ф | Чорний алмаз | Diamant noir | П'єр Ульманн |
| 2016 | ф | Поліна | Polina | Адрієн |
| 2018 | ф | Один король — одна Франція | Un peuple et son roi | Сен-Жуст |
| 2018 | ф | Неможливе кохання | Un amour impossible | Філіпп |
| 2019 | ф | Сібіл | Sibyl | Габріель |
| 2023 | ф | Щасливий випадок | Coup de Chance | Ален Обер |
Визнання ред.
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| 64-й Каннський кінофестиваль | |||||
| 2011 | Приз «Трофей Шопар» актору-відкриттю року | Перемога | [1] | ||
| Премія «Люм'єр» | |||||
| 2014 | Найкращий молодий актор | Хаос | Номінація | ||
| 2017 | Чорний діамант | Номінація | [4] | ||
| Премія «Сезар» | |||||
| 2017 | Найперспективніший актор | Чорний алмаз | Перемога | [5] | |
Примітки ред.
- ↑ а б Trophée Chopard celebrates 10 glittering years (англ.). 15 травня 2011. Процитовано 1.03.2016.
- ↑ Marie Ponchel. Niels Schneider (фр.). Allocine. Процитовано 22 лютого 2015.
- ↑ Нагороди та номінації Нільса Шнайдера на сайті IMDb(англ.)
- ↑ Nominations aux Lumières 2017. Ciné+. 16 грудня 2016.
- ↑ César 2017 : Isabelle Huppert, Gaspard Ulliel... le palmarès de la 42e cérémonie. RTL.fr (фр) . 25.02.2017. Процитовано 25.02.2017.
Посилання ред.
- Офіційний сайт
- Нільс Шнайдер на сайті IMDb (англ.)
- Нільс Шнайдер на сайті AlloCiné (фр.)