Вікіпедія

Нікі де Сен Фаль

французько-американська скульпторка, художниця, перформерка та модель

Нікі де Сен Фаль (фр. Niki de Saint Phalle, 29 жовтня 1930, Нейї-сюр-Сен — 21 травня 2002, Сан-Дієго) — французько-американська скульпторка, художниця, перформерка та модель.

Нікі де Сен Фаль
фр. Niki de Saint Phalle

При народженні фр. Catherine Marie-Agnès Fal de Saint-Phalle
Народження 29 жовтня 1930(1930-10-29)[1][2][…]
Неї-сюр-Сен[4][5][…]
Смерть 21 травня 2002(2002-05-21)[1][2][…] (71 рік)
  Ла-Хоя, Сан-Дієґо, Каліфорнія, США[7]
(емфізема легень)
Країна  Франція[8][9]
 Швейцарія[8][9]
 США[8]
Жанр фігуративізм[10] і публічне мистецтво[10]
Навчання Brearley Schoold
Діяльність модель, художниця, візуальна мисткиня, скульпторка, ілюстраторка, дизайнерка прикрас, conceptual artist, аквареліст, художник інсталяцій, перформерка, сценографка, кінематографістка, художниця-граверка, архітектурний кресляр, графікеса, мисткиня
Напрямок живопис, скульптура і ювелірний виріб[11]
Роки творчості з з 1951
Член Новий реалізм
Твори Le Cyclopd, nanasd, the Golemd, Giardino dei Tarocchid, Stravinsky Fountaind і Sun Godd[12]
Батько André, Comte de Saint Phalled[13]
Мати Jeanne Jacqueline Marguerite Harperd
У шлюбі з Harry Mathewsd[14] і Jean Tinguelyd[14]
Діти Laura Duke Condominasd
Нагороди
Сайт nikidesaintphalle.org
CMNS: Нікі де Сен Фаль у Вікісховищі
Нана, Ганновер

Біографія Редагувати

Народилася 1930 року у містечку Нейї-сюр-Сен, Франція, але зростала у Нью-Йорку. Займатися живописом почала 1948 року, через 4 роки переїхала до Європи, де жила у Ніцці, Парижі, на Майорці.

Вперше дістала міжнародне визнання 1961 року як член впливової мистецької групи «Нові Реалісти».

Найбільш відома масштабними, підкреслено сексуальними жіночими фігурами під назвою «Нани» (від фр. Nana — сленг: «жінка», пор. однойменний роман Еміля Золя) у музеях та містах усього світу. Авторка великих композицій «Фонтан Стравінського» у Парижі (1983), «Садок Таро» у Тоскані (створений цілком за кошти де Сен Фаль та відкритий 1998: після 24 років діяльності), «Чарівне коло королеви Каліфії» у Каліфорнії (1998—2002), «Грот» у Гановерському королівському саду (2003).

До 1994 року Нікі де Сен Фаль жила неподалік Парижа, але через погіршення здоров'я перебралася до міста Ла Хойя у Каліфорнії.

Примітки Редагувати

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Niki de Saint-Phalle
  3. ↑ а б Niki de Saint Phalle — 2008.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11879406X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12095568h
  6. ↑ RKDartists
  7. ↑ http://nikidesaintphalle.org/niki-de-saint-phalle/biography/#1995-2002
  8. ↑ а б в Зведений список імен діячів мистецтва
  9. ↑ а б SIKART — 2006.
  10. ↑ а б https://artfacts.net/artist/niki-de-saint-phalle/6027
  11. ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2021/08/16/sven-boltenstern/
  12. ↑ http://stuartcollection.ucsd.edu/artist/de-saint-phalle.html
  13. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  14. ↑ а б Doornbusch E. Niki de Saint Phalle // hedendaagsesieraden.nl — 2018.

Бібліографія Редагувати

  • Niki de Saint Phalle, Rétrospective, Musée d'art moderne de la Ville de Paris, 1993 ;
  • Niki de Saint Phalle, de Peter Schamoni, Documentaire-Portrait de l'artiste Niki de Saint Phalle, 1995 ;
  • Niki de Saint Phalle, Catalogue raisonné, éditions Acatos, Lausanne, 2001 ;
  • Niki de Saint Phalle, La Donation, Musée d'Art moderne et d'Art contemporain, Nice, 2002.
  • Niki de Saint-Phalle et le jardin des tarots, Paris, Éditions Fernand Hazan, 2010
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Niki de Saint Phalle
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікі_де_Сен_Фаль&oldid=39866787