Нікіфоров Євген Валерійович

Євге́н Вале́рійович Нікі́форов (рос. Никифоров Евгений Валерьевич, нар. 10 вересня 1970) — російський військовик, генерал-лейтенант, командувач 58-ї загальновійськової армії Збройних сил Російської Федерації.

Нікіфоров Євген Валерійович
рос. Никифоров Евгений Валерьевич
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 10 вересня 1970(1970-09-10) (53 роки)
Читинська область, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma Mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Загальновійськова академія збройних сил Російської Федерації
Псевдо Тамбов
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРРосія Росія
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2017 — т.ч. 58 армія, командувач
2016 — 2017 20 армія, командувач
2005 — 2010 83 ОДШБр, командир
Орден «За заслуги перед Вітчизною» 3-го класу з мечами Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами орден Олександра Невського Орден Кутузова орден «За військові заслуги» медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня Медаль «Генерал армії Маргелов» Орден Дружби (Південна Осетія) Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги»
CMNS: Нікіфоров Євген Валерійович у Вікісховищі

Учасник російської агресії проти України, один з командувачів проросійськими силами на Донбасі у 2014—2015. [⇨]

Життєпис ред.

Народився 10 вересня 1970 року.[1]

В 1991 році закінчив Коломенське артилерійське училище. З 1991 до 2001 року служив у 83-й окремій десантно-штурмовій бригаді, де командував артилерійським взводом, протитанковою батареєю, парашутно-десантним батальйоном.[1][2]

У 2003 році закінчив Загальновійськову академію.[1] Достроково отримав звання майора і підполковника.[2]

З 2003 до 2010 служив у тій же 83-й окремій десантно-штурмовій бригаді, в якій з кінця березня 2005 року обійняв посаду командира.[1][2]

В 2012 році закінчив Військову академію Генерального штабу ЗСРФ.[1]

Станом на 2015 рік був заступником командувача 58-ї загальновійськової армії.[1][2] У серпні 2016 року призначений командиром 20-ї загальновійськової армії.[1] З січня 2017 року — командувач 58-ї загальновійськової армії[1].

08.05.2013 отримав звання генерал-майора[3], 12.12.2018 — генерал-лейтенанта[4].

Війна на сході України ред.

За даними слідчих СБУ, оприлюдненими у 2019 році, саме Євген Нікіфоров віддав наказ Дмитру Уткіну з ПВК Вагнер на знищення 14 червня 2014 року українського транспортного літака Іл-76.[5][6][7]

В березні-квітні 2015 року Євген Нікіфоров прийшов на заміну генерал-майору Сергію Кузовльову як куратор Росії у Луганській області, і отримав від нього перехідний позивний — «Тамбов».[2]

22 серпня 2016 року включений Генеральною прокуратурою України до списку з 18 осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку.[8]

Євген Нікіфоров присутній у базі даних центру «Миротворець» серед осіб, що становлять загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку.[9]

Санкції ред.

2 травня 2018 року доданий до санкційного списку України.[10]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и У самой воюющей армии новый командующий. Известия (рос.). Процитовано 12 квітня 2017.
  2. а б в г д Переходящий "Тамбов", или Рокировка российских генералов в "ЛНР" - Inform Napalm. Inform Napalm (ru-RU) . 3 липня 2015. Процитовано 12 квітня 2017.
  3. Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ НІКІФОРОВ Євген Валерійович. ГУР МОУ. Архів оригіналу за 19 серпня 2021.
  4. Указ Президента Российской Федерации от 12.12.2018 № 709 "О присвоении воинских званий высших офицеров и специальных званий высшего начальствующего состава". Архів оригіналу за 15 грудня 2018.
  5. СБУ встановила причетність Кремля до збиття українського військово-транспортного літака ІЛ-76 :: Служба безпеки України. ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
  6. СБУ ВСТАНОВИЛА ПРИЧЕТНІСТЬ КРЕМЛЯ ДО ЗБИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКОВО-ТРАНСПОРТНОГО ЛІТАКА ІЛ-76. defence-ua.com. Процитовано 14 червня 2019.
  7. СБУ поіменно встановило вбивць українських десантників та льотчиків. MIL.IN.UA (укр.). 14 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
  8. Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру (ФОТО). Генеральна прокуратура України. Процитовано 12 квітня 2017.
  9. Никифоров Евгений Валерьевич - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 12 квітня 2017.
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №126/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Джерела ред.