Відкрити головне меню

Ніконоров Едуард Семенович (нар.15 квітня 1951(19510415), Барановичі, Білорусь) — український художник, член спілки художників України.

Едуард Ніконоров
Народження 15 квітня 1951(1951-04-15) (68 років)
Барановичі, Берестейська область, Білорусь
Діяльність художник

БіографіяРедагувати

Народився 15 квітня 1951 року в місті Барановичі Берестейської області, Білорусь.[1] У 1953 році сім'я переїхала в місто Краснодар, де він навчався в Краснодарському художньому училищі на декоративно-оздоблювальному відділенні, яке закінчив в 1975 р.

1978 року вступив у Київський державний художній інститут, де навчався в майстерні монументального живопису у професора Стороженко М. А.[1] Студентом двічі ставав переможцем загальноінститутського конкурсу. У 1985 році закінчив інститут та за направленням приїхав працювати художником-монументалістом в художньо-виробничому комбінаті міста Івано-Франківська. Поряд з монументальними роботами, займається станковим живописом. Бере участь в республіканських і всесоюзних виставках.

В 1987 році картина «Прощання» була придбана Міністерством культури України з республіканської виставки в Києві. З 1987 по 1989 рр. Івано-Франківський художній музей придбав чотири роботи художника для своєї колекції.

В 1995 році художник їде жити та працювати в Прагу. Займається станковим живописом, виставляється в місцевих галереях, бере участь в європейських виставках і арт-фестивалях. У цей період, в галереї Le Siants Galerie в Празі, 2 картини були придбані Іванною Трамп.[2]

З 2001 року картини художника брали участь у виставках в США, в штатах Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Массачусетс і Вашингтон. У 2010 році Едуард Ніконоров повертається до України, в Івано-Франківськ. Бере активну участь в колективних обласних та всеукраїнських виставках. За цей час відбулося 10 персональних виставок — сім з них в Україні, три в Польщі. У 2016 році в Польщі видається книга «Cave, cave, Deus videt» про художника та його творчість.

Член Спілки художників СРСР з 1988 року. Член Спілки художників України з 1991 року. Художник працює в індивідуальному стилі, визначаючи його як модерн з елементами символічного експресіонізму. Більшість картин знаходяться в приватних колекціях в багатьох країнах світу. Чотири картини художника є частиною колекції Художнього музею в місті Івано-Франківську.Частина робіт Едуарда Ніконорова знаходяться в колекції Evro Art Gallery. Живе і працює в Івано-Франківську.

Персональні виставкиРедагувати

  • 1998 — персональна виставка (Івано-Франківськ)
  • 2011 — Персональна виставка в Івано-Франківську
  • 2012 — «Картини маслом» персональна виставка, Київ
  • 2012 — «Вибране», персональна виставка в галереї «Арт на Мур», Івано-Франківськ
  • 2013 — Персональна виставка, Галич[3]
  • 2014 — «Джоконда. Навколо», персональна виставка в галереї «Арт на Мур», Івано-Франківськ[4]
  • 2014 — Персональна виставка, Кошалін
  • 2014 — «Викрадення Європи», персональна виставка в Польському культурному центрі, Івано-Франківськ[5]
  • 2016 — Персональна виставка в місті Санники (Польща) в Будинку Творчості ім. Фредеріка Шопена
  • 2016 — «Cave, cave, Deus videt» Персональна виставка в місті Пила (Польща)
  • 2017 — «Любофф брутальна» галерея Арт на Мур, Івано-Франківськ[6][1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Анатолій Звіжинський. Інший бік любоффі. zbruc. Процитовано 15 грудня 2017. 
  2. EDUARD NIKONOROV | Archikultura. Архів оригіналу за 15 грудень 2017. Процитовано 15 грудень 2017. 
  3. Твори митця, визнаного в Європі та Америці, презентували у Галичі. prostir.museum. 19 лютого 2013. Процитовано 15 грудня 2017. 
  4. Едуард Ніконоров презентував серію робіт "Джоконда навколо"
  5. Едуард Ніконоров презентував у Франківську "Викрадення Європи". kurs.if.ua. 26 вересня 2014. Процитовано 15 грудня 2017. 
  6. Виставка живопису Едуарда Ніконорова "Любофф брутальна"