Ніколя Бокса
Робе́р Ніколя Шарль Бокса́ (фр. Robert Nicolas Charles Bochsa; 9 серпня 1789, Монмеді, Мез — 6 січня 1856, Сідней) — французький музикант-віртуоз, композитор, диригент і музичний організатор чеського походження.
| Ніколя Бокса | |
|---|---|
| фр. Nicolas-Charles Bochsa | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 серпня 1789[1][2][…] |
| Місце народження | Монмеді[4][5] |
| Дата смерті | 6 січня 1856[1][2][…] (66 років) |
| Місце смерті | Сідней, Австралія[1][4][5] |
| Поховання | кладовище Кемпердаунd |
| Громадянство | Франція |
| Професії | композитор, диригент, хореограф, музикознавець, музичний педагог, арфіст |
| Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Вчителі | Етьєнн Мегюль |
| Інструменти | арфа |
| Жанри | опера |
| Заклад | Королівська музична академія |
| Батько | Charles Bochsad[6] |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Син композитора Карла (Шарля) Бокса.
З 7 років грав на флейті та фортеп'яно. У 1807 році вступив до Паризької консерваторії, де з-поміж його викладачів був Шарль-Сімон Катель і Франсуа-Жозеф Надерман. З 1813 року служив арфістом в Імператорському оркестрі, спочатку при Наполеоні, а потім — при Людовіку XVIII. Написав кілька опер. 1817 року був викритий в шахрайстві, сховався в Лондоні. Став там одним із засновників Королівської Академії музики, її секретарем, музичним директором Королівського театру.
Відрізнявся неординарним характером.
1839 року опинився в центрі ще одного скандалу, втікши з чужою дружиною, оперною співачкою Анною Рів'єр-Бішоп (фр. Anna Rivière), дружиною композитора Генрі Бішопа. Вони концертували разом в США, Мексиці і Європі (крім Франції та Великої Британії). Пізніше Бокса протягом двох років працював в Неаполі в театрі Сан-Карло. У грудні 1855 року прибув до Сіднея, де, давши лише один концерт, помер.
Музична «зірка» міжнародного масштабу, відрізнявся ексцентричною поведінкою. Пізніше багато його композиції для арфи стали навчальними.
Серед написаних творів
ред.- «Повернення Траяна» (Le Retour de Trajan ou Rome triomphante), в двох актах, лібрето de Stéphanie-Aline Despréaux (1805, Ліон)
- «Танецьманія» (Dansomanie), балет (1806, Бордо)
- «Всесвітній потоп» (Le Déluge universel), ораторія (1806, Бордо)
- «Реквієм в пам'ять Людовика XVI для чоловічого хору і духових інструментів, на смерть Людовика XVIII» (Requiem à la mémoire de Louis XVI pour chœur d'hommes et instruments à vent , dédié à Louis XVIII) (1824, Абатство Сен-Дені)
- L'Héritier de Paimpol, комічна опера в трьох діях (29 грудня 1813, Опера-Комік)
- Les Héritiers Michau ou le Moulin de Lieursain, комічна опера, одна дія (30 квітня 1814 Opéra-Comique)
- Alphonse d'Aragon, комічна опера в трьох актах (20 серпня 1814 Opéra-Comique)
- «Король і Ліга» (Le Roi et la Ligue ou la Ville assiégée), комічна опера в трьох діях (22 серпня 1815, Opéra-Comique)
- «Весілля Гамаша» (Les Noces de Gamache) за твором М. де Сервантеса, комічна опера в двох актах (16 вересня 1815, Opéra-Comique)
- «Змінений лист» (La Lettre de change), комічна опера на одну дію (11 грудня 1815, Opéra-Comique)
- Un mari pour étrennes, opéra-comique en un acte (1 січня 1816, Opéra-Comique)
- «Жюстина і розбитий глечик» (Justine ou la Cruche cassée), балет (7 січня 1825 Лондон)
- «Храм Згоди» (Le Temple de la Concorde), балет (28 січня 1825 Лондон)
- «Народження Венери» (La Naissance de Vénus), балет на дві дії (8 квітня 1826 Лондон)
- «Корсар» (Le Corsaire), балет на три дії за мотивами однойменної поеми Байрона, балетмейстер Альбер, постановки: Лондон, 29 липня 1837, Брюссель 1839.
Література
ред.- Faul M. Nicolas-Charles Bochsa: harpiste, compositeur, escroc. — Sampzon: Delatour, 2003.
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11901680X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/acref/9780199579037.001.0001/acref-9780199579037-e-852
- ↑ Г. Риман Бокса // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 139.
Посилання
ред.- [1] [Архівовано 24 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- [2]