Ніколає Чуке
Ніколає Іонель Чуке[1] (рум. Nicolae Ionel Ciucă; нар. 7 лютого 1967) — румунський політик та генерал сухопутних військ Румунії у відставці, який з 13 червня 2023 обіймає посаду Голови румунського Сенату. Прем'єр-міністр Румунії з 25 листопада 2021[2] до 12 червня 2023 року. Виконувач обов'язків прем'єр-міністра Румунії (7 грудня 2020 — 23 грудня 2020).
| Ніколає Чуке | |
|---|---|
| рум. Nicolae Ciucă | |
.jpg) | |
| Голова Сенату Румунії | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 13 червня 2023 |
| Президент | Клаус Йоганніс |
| Попередник | Аліна Горгіу[en] (в. о.) |
| Прем'єр-міністр Румунії | |
| 25 листопада 2021 — 12 червня 2023 | |
| Президент | Клаус Йоганніс |
| Попередник | Флорін Кицу |
| Наступник | Кетелін Предою (в. о.) Марчел Чолаку |
| (в. о.) 7 грудня 2020 — 23 грудня 2020 | |
| Президент | Клаус Йоганніс |
| Попередник | Людовік Орбан |
| Наступник | Флорін Кицу |
| Міністр національної оборони | |
| 4 листопада 2019 — 25 листопада 2021 | |
| Прем'єр-міністр | Людовік Орбан він сам Флорін Кицу |
| Попередник | Габріел-Беньямін Леш |
| Наступник | Васіле Дінку |
| Голова Генерального штабу Румунії[en] | |
| 1 січня 2015 — 28 жовтня 2019 | |
| Попередник | Штефан Деніле |
| Наступник | Даніел Петреску |
| Президент Національної ліберальної партії | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 10 квітня 2022 |
| Попередник | Флорін Кицу Георге Флутур[en] (в. о.) |
| Член Сенату Румунії | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 21 грудня 2020 |
| Народився | 7 лютого 1967 (57 років) Пленіца, Craiova Regiond, СРР |
| Відомий як | політик |
| Країна | Румунія |
| Alma mater | Carol I National Defence Universityd і Academia de Înalte Studii Militared |
| Політична партія | Національна ліберальна партія (Румунія) |
| Релігія | Румунська Православна Церква |
| Нагороди |        |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Брав участь у декількох війнах, у тому числі в Іраку. Був головою Генерального штабу Румунії[en] у 2015—2019 роках, з 4 листопада 2019 до 25 листопада 2021 року — міністр оборони.
Біографія
ред.Народився у комуні Пленіца, повіт Долж. Закінчив Військовий ліцей «Тудор Володимиреску» у Крайові 1985 року та Академію сухопутних військ імені Ніколає Белческу[en] у Сібіу 1988 року. Під час своєї військової кар'єри брав участь у місіях в Афганістані, Боснії та Герцеговині та Іраку. 2001—2004 був командувачем 26-го піхотного батальйону (також відомого як Червоні Скорпіони), разом із яким брав участь в операції «Нескорена свобода в Афганістані» та «Древній Вавилон»[en] в Іраку. У травні 2004 року в Насирії, Ірак, очолив перший бій, у якому румунські солдати брали активну участь після Другої світової війни[3]. Здобув звання генерала 25 жовтня 2010.[3][4]
2015 року він замінив Штефана Деніле на посаді голови Генерального штабу Румунії.[5] Президент Румунії Клаус Йоганніс 2018 року пролонгував 4-річну каденцію Ніколає на цій посаді ще на рік[3][5]. Це спричинило конфлікт між Йоганнісом, прем'єр-міністром Віорікою Данчіле і тодішнім міністром оборони Габріелом-Веніаміном Лесом, який мав намір обійняти посаду.[5]
Національна ліберальна партія (НЛП) запропонувала Чуке міністром оборони першого уряду Орбана[en][4][3]. 28 жовтня 2019 року переведено у запас[5], посаду начальника Генштабу обійняв Даніель Петреску[6]. Ніколає обійняв посаду міністра оборони Румунії 4 листопада 2019[7]. У жовтні 2020 року вступив до лав Національної ліберальної партії, щоб балотуватися до сенату Румунії на наступних парламентських виборах[8].
7 грудня 2020 року, після відставки прем'єр-міністра Людовіка Орбана, Клаус Йоганніс призначив його виконувачем обов'язків прем'єр-міністра. Він керував тимчасовим урядом, доки не сформували новий уряд відповідно до результатів парламентських виборів у Румунії 2020 року[en][9].
21 жовтня 2021 року Національна ліберальна партія попросила президента Клауса Йоганніса висунути Ніколає Чуке на посаду прем'єр-міністра після того, як парламент висловив вотум недовіри уряду прем'єр-міністра Флоріну Кицу, а Дачіан Чолош, уперше запропонований на посаду прем'єра, не зміг отримати вотум довіри парламенту[10]. Клаус Йоганніс доручив йому сформувати уряд, однак Чуке відмовився, коли стало зрозуміло, що він не матиме достатньої підтримки парламенту[11]. 22 листопада 2021 року президент Клаус Йоганніс запропонував йому сформувати уряд[12]. 25 листопада 2021 року парламент Румунії підтримав коаліційний уряд на чолі з Чуке, до складу якого ввійшли Національна ліберальна партія, Соціал-демократична партія та Демократичний союз угорців Румунії. Відповідно до коаліційної угоди, яка передбачає зміну керівника уряду, очолюватиме уряд до 25 травня 2023 року[2].
У січні 2022 року журналістка Емілія Шеркан[ro] звинуватила його в плагіаті майже третини його докторської дисертації[13].
10 квітня 2022 року обраний президентом Національної ліберальної партії[14].
Примітки
ред.- ↑ Новини. Міністерство оборони України. 4 листопада 2013. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
- ↑ а б Парламент Румунії затвердив новий уряд зі змінним прем’єр-міністром. Європейська правда (українською) . 25 листопада 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ а б в г Cozmei, Victor (24 жовтня 2019). Cine este Nicolae Ciucă, propus ministrul Apărării: militar de carieră, cunoscut ca "generalul deșertului", a condus în Irak prima bătalie a soldaților români după al doilea război mondial. Hotnews.ro (рум.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ а б Klaus Iohannis a semnat decretul privind trecerea în rezervă a generalului Nicolae Ciucă, propus ministru al Apărării. Digi24 (рум.). 28 жовтня 2019. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ а б в г Postelnicu, Valentina (5 листопада 2019). Cine este Nicolae Ciucă, ministrul Apărării Naţionale. Militarul cu cel mai mare grad din Armată, este generalul român care a condus personal o misiune de luptă, în Irak. Libertatea (рум.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ Generalul-locotenent Daniel Petrescu, noul șef al Statului Major al Apărării (рум.). Ministry of National Defence. 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ Năstase, Mirabela (4 листопада 2019). Cine este Nicolae Ciucă, noul ministru al Apărării Naționale. Antena 1 (рум.). Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ Ministrul apărării, Nicolae Ciucă, s-a înscris în PNL și va candida pentru Senat. Digi24 (рум.). 18 жовтня 2020. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ Nicolae Ciucă a fost numit prim-ministru interimar. Digi24 (рум.). 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ У Румунії на пост прем’єра запропонували відставного генерала, який воював в Іраку. Європейська правда (українською) . 21 жовтня 2021. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ У Румунії кандидат в прем’єри відмовився від спроби сформувати уряд. Європейська правда (українською) . 2 листопада 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- ↑ Президент Румунії пропонує генерала у відставці на посаду голови уряду. Радіо Свобода (українською) . 22 листопада 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Прем'єр-міністр Румунії звинувачений у плагіаті докторської дисертації. Європейська правда (українською) . 18 січня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Romanian prime minister elected president of PNL. Euroactiv (англійською) . 11 квітня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.