Клаус Йоганніс

румунський політик

Клаус Вернер Йоганніс (рум. Klaus Werner Iohannis; нар. 13 червня 1959(19590613), Сібіу, Народна Республіка Румунія) — румунський політик, 21 грудня 2014 обраний Президентом Румунії[1], діяч місцевого самоврядування та викладач етнічного саксонського походження, мер міста Сібіу (2000—2014), давній лідер Демократичного форуму німців у Румунії[en], у червні-грудні 2014 року очолював Націонал-ліберальну партію.

Клаус Йоганніс
рум. Klaus Werner Iohannis
нім. Klaus Werner Iohannis Редагувати інформацію у Вікіданих
Клаус Йоганніс
Клаус Йоганніс
Президент Румунії
21 грудня 2014 — 12 лютого 2025
ПопередникТраян Бесеску
Наступник(в.о.) Іліє Боложан
Мер Сібіу
30 червня 2000 — 2 грудня 2014
ПопередникДан Кондурат
НаступникАстрід Фодор
Президент Національної ліберальної партії
28 червня 2014 — 18 грудня 2014
ПопередникКрін Антонеску
НаступникАліна Горджію
Васіле Блага

Народився13 червня 1959(1959-06-13) (65 років)
Сібіу, Народна Республіка Румунія
Відомий якшкільний учитель, політик, вчитель фізики, school inspector, державний діяч, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиSamuel von Brukenthal National Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Румунія Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьТрансильванський саксон
Alma materКлузький університет (1983) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяНаціональна ліберальна партія
БатькоГустав Хайнц Йоганніс
МатиСусанна Йоганніс
У шлюбі зКармен Йоганніс
РелігіяПротестант (лютеранин)
Нагороди
Кавалер ордена Зірки Румунії
Кавалер ордена Зірки Румунії
Національний орден «За заслуги» (Румунія)
Національний орден «За заслуги» (Румунія)
Кавалер ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер ордена За заслуги перед ФРН
Великий срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Великий срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Командор ордена Зірка італійської солідарності
Командор ордена Зірка італійської солідарності
Великий офіцер ордена Заслуг Великого Герцога Люксембурзького
Великий офіцер ордена Заслуг Великого Герцога Люксембурзького
Офіцер ордена Корони
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Підпис
klausjohannis.ro

Життєпис

ред.

В 1979—1983 роках вивчав фізику в Університеті Бабеша-Бойяї, Клуж-Напока.

В 1983—1989 роках працював вчителем у кількох школах у Сібіу. У 19891997 викладав у школі Liceul Brukenthal Sibiu.

1990 року став членом Демократичного форуму німців в Румунії (FDGR). В подальшому, у структурах партії, що представляє німецьку меншину в Румунії, він обіймав різні посади, в 2001—2013 — був її очільником.

В 1997—2000 обіймав посаду головного інспектора освіти у Сібіу.

30 червня 2000 року був обраний мером міста Сібіу. На виборах 2004 року здобув 88,7 % голосів, на виборах 2008 року — 83,2 % голосів. 2012 року, вчетверте поспіль, був обраний на цю посаду (77,9 % голосів), яку обіймав посаду до 2014 року.

13 жовтня 2009 року, після прийняття парламентом вотуму недовіри уряду меншості Еміля Бока, Націонал-ліберальна партія (НЛП) оголосила про можливий розгляд кандидатури Клауса Йоганніса на посаду прем'єр-міністра нового тимчасового уряду.

2013 року вступив до Націонал-ліберальної партії, був обраний її віцеголовою. 28 червня 2014 року замінив Кріна Антонеску на посаді голови партії.

На початку 2023 року в телефонній розмові з Президентом України Зеленським, розкритикував Закон України «Про національні меншини (спільноти) України»[2].

Подав у відставку з посади Президента Румунії з 12 лютого 2025 року[3][4].

Примітки

ред.
  1. Клаус Йоханніс перемагає на виборах президента Румунії [Архівовано 24 Серпня 2018 у Wayback Machine.] radiosvoboda.org
  2. Закон України про нацменшини: чи є підстави для критики? – DW – 06.01.2023. dw.com (укр.). Процитовано 22 квітня 2023.
  3. https://www.digi24.ro/stiri/actualitate/politica/klaus-iohannis-si-a-dat-demisia-3115315
  4. Президент Румунії оголосив про відставку під загрозою імпічменту в парламенті. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 лютого 2025.

Посилання

ред.