Ніклас Гуннарссон

норвезький футболіст

Ніклас Гуннарссон (норв. Niklas Gunnarsson, нар. 27 квітня 1991, Тенсберг) — норвезький футболіст, захисник клубу «Стремсгодсет». Є сином футбольного тренера Ронні Гуннарсона.[1]

Ф
Ніклас Гуннарссон
Особисті дані
Народження 27 квітня 1991(1991-04-27) (33 роки)
  Тенсберг, Норвегія
Зріст 188 см
Вага 81 кг
Громадянство  Норвегія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Норвегія «Стремсгодсет»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011–2013 Норвегія «Одд» 48 (3)
2014–2016 Норвегія «Волеренга» 41 (4)
2015   Швеція «Ельфсборг» 11 (1)
2016   Шотландія «Гіберніан» 10 (2)
2016–2018 Швеція «Юргорден» 55 (2)
2019— Італія «Палермо» 0 (0)
2019 Норвегія «Сарпсборг 08» 10 (0)
2020— Норвегія «Стремсгодсет» 51 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2013–2015 Норвегія Норегія U-23 4 (0)
2016 Норвегія Норегія 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 11 березня 2018.

Виступав, зокрема, за клуби «Одд» та «Волеренга», а також національну збірну Норвегії.

Володар Кубка Шотландії. Володар Кубка Швеції.

Клубна кар'єра

ред.

У дорослому футболі дебютував 25 березня 2012 року у складі клубу «Одд» проти команди «Согндал», у якому його команда зазнала розгромної поразки з рахунком 0-4.[2] У своїй першій команді Гуннарсон провів два сезони, взявши участь у 48 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Одда», був основним гравцем захисту команди.

У кінці 2013 року контракт Гуннарсона з «Одд» закінчився, і в жовтні 2013 року він уклав трирічний контракт з іншим норвезьким клубом «Волеренга», до складу якого приєднався в січні 2014 року.[3] Відіграв за команду з Осло наступний сезон своєї ігрової кар'єри також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Проте наступного сезону головний тренер команди К'єтіль Рекдаль розпочав перебудву складу команди, і Гуннарсон вимушений був перейти до складу шведського клубу «Ельфсборг» на правах оренди, по закінченні якої повернувся до «Валеренги».[4] Не маючи місця в основному складі, футболіст вирушив у оренду до шотландського клубу «Гіберніан», до складу якого долучився на початку 2016 року.[5] У складі команди став володарем Кубка Шотландії, вийшовши на заміну у фінальному матчі.[6] Після закінчення сезону 2015—2016 років у Шотландії футболіст повернувся до «Волеренги», проте на поле так і не виходив, і 9 серпня 2016 року уклав контракт на 2,5 роки зі шведським клубом «Юргорден».[7] У складі команди став володарем Кубка Швеції. Відіграв за команду з Стокгольма 55 матчів у національному чемпіонаті. З 1 березня 2019 року уклав півторарічний контракт із італійським клубом «Палермо»[8], проте не зігравши жодного матчу повертається на батьківщину до клубу «Сарпсборг 08». З 2020 року Ніклас Гуннарссон грає у складі норвезького клубу «Стремсгодсет».

Виступи за збірні

ред.

Протягом 2013—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Норвегії. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах.

2016 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Норвегії.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Клуб Сезон Дивізіон Ліга Кубок Сума
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Одд» 2012 Тіппеліга 22 1 4 0 26 1
2013 26 2 4 0 30 2
«Волеренга» 2014 29 2 2 0 31 2
2015 12 2 1 0 13 2
«Ельфсборг» 2015 Аллсвенскан 11 1 0 0 11 1
«Гіберніан» 2015—16 Прем'єршип 15 2 5 0 15 2
«Юргорден» 2016 Аллсвенскан 13 2 0 0 13 2
2017 22 0 0 0 22 0
2018 20 0 7 1 6 1
Усього за кар'єру 170 12 23 1 193 13

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Норвегія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
29/05/2016 Порту Португалія   3 – 0   Норвегія товариський матч -
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягнення

ред.
«Гіберніан»: 2015–2016
«Юргорден»: 2017–2018

Примітки

ред.
  1. Enger, Erik (12 серпня 2012). Som far så sønn. Porsgrunns Dagblad. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 13 лютого 2015. (норв.)
  2. Niklas Gunnarsson. altomfotball.no. TV 2. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 13 липня 2013. (норв.)
  3. Berge, Grete Ingebjørg; Ekeli, Fredrik Laland; Hansen, Lars (8 жовтня 2013). – Veldig skuffet over Niklas' avgjørelse. NRK. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2013. (норв.)
  4. Niklas Gunnarsson til Elfsborg. VPN. 31 липня 2015. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 14 травня 2015. (норв.)
  5. GUNNARSSON SIGNS FOR HIBERNIAN. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 20 березня 2016. (англ.)
  6. Scottish Cup final: Rangers 2-3 Hibernian - BBC Sport. BBC Sport. BBC. 21 травня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 21 травня 2016.
  7. Niklas Gunnarsson klar för DIF. 9 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016. (швед.)
  8. GUNNARSSON È ROSANERO OGGI ALLE 16.15 LA PRESENTAZIONE (італ.). Palermo. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 11 березня 2019.

Посилання

ред.