Нємчанінов Дмитро Андрійович

Дми́тро Андрі́йович Нємчані́нов (нар. 27 січня 1990, Київ) — український футболіст, лівий захисник клубу «Перемога».

Ф
Дмитро Нємчанінов
Dmytro Nyemchaninov.jpg
Особисті дані
Повне ім'я Дмитро Андрійович Нємчанінов
Народження 27 січня 1990(1990-01-27) (31 рік)
  Київ, УРСР, СРСР
Зріст 190 см
Вага 76 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Перемога»
Юнацькі клуби
2005–2007 Україна РВУФК (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2007–2008 Україна «Динамо» (Київ) 0 (0)
2007–2008  Україна «Динамо-3» 21 (0)
2007  Україна «Динамо-2» 4 (0)
2009–2010 Україна «Дністер» 38 (0)
2011–2012 Україна «Нива» (Вінниця) 41 (0)
2012–2013 Україна «Зірка» 30 (2)
2013–2015 Україна «Волинь» 25 (1)
2015 Україна «Чорноморець» 5 (0)
2016–2017 Україна «Олімпік» 39 (2)
2017–2018 Росія «Крила Рад» 2 (0)
2018   Україна «Олімпік» (Донецьк) 19 (0)
2019 Україна «Десна» 5 (0)
2019 Україна «Рух» (Львів) 17 (0)
2020 Словаччина «Нітра» 8 (0)
2020–2021 Україна «Верес» 41 (3)
2022– Україна «Перемога» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2007 Україна Україна U-17 4 (0)
2007–2008 Україна Україна U-18 6 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 3 січня 2022.

Кар'єраРедагувати

Дмитро Немчанінов народився 27 січня 1990 року. Є вихованцем СДЮСШ «Динамо» (Київ). У ДЮФЛ України (2004/05 — 2006/07) виступав за київське РВУФК (Київ), провів 52 матчі та забив 2 м'ячі.

По закінченні спортивного закладу був залишений в структурі «Динамо» і вже у віці 17 років дебютував у другій лізі за третю команду динамівського клубу 10 квітня 2007 року в поєдинку проти «Єдності» (Плиски) (1:2), вийшовши на заміну. Всього ж до кінця сезонц 2006/07 Нємчанінов взяв участь у п'яти матчах, а «Динамо-3» у підсумку зайняло 11-е місце в групі «А» друголігового турніру.

Наступний сезон 2007/08 вийшов ще вдалішим. Його успішна гра в обороні та середній лінії в першій половині чемпіонату за третю команду призвела до того, що він був включений до гри дублерів основної команди і навіть вийшов в основному складі цієї команди проти донецького «Металурга» (4:3), а на самому кінці першого кола в чотирьох поєдинках поспіль потрапляв в основу першолігового «Динамо-2». Однак, після зимової перерви Нємчанінов повернувся в «Динамо-3». Всього в цій команді за сезон Дмитро провів 16 матчів та разом з нею фінішував у другій лізі на 10-й позиції.

Влітку 2008 року через відмову керівництва столичного гранда виставляти команду у другій лізі, зважаючи набезперспективність багатьох її виконавців, протягом сезону 2008/09 Дмитро не мав професійного контракту та виступав на аматорському рівні.

В липні 2009 року поповнив ряди овідіопольського «​​Дністра». Дебют у складі дністровського клубу для Нємчанинова вийшов невдалим. Він вийшов 19 липня у стартовому складі в прем'єрному поєдинку проти «Волині» (1:5) в центрі оборони в парі з Дмитром Момотенко, і після чотирьох пропущених м'ячів у перерві був замінений. Незважаючи на це тренерський штаб команди продовжував випускати Нємчанінова на поле, поступово зробивши його основним центральним захисником команди.

На початку 2011 року перейшов у першолігову вінницьку «Ниву», де також був основним захисником. Влітку 2012 року команду було знято зі змагань і Дмитро на правах вільного агента підписав контракт з кіровоградською «Зіркою», яка також виступала в Першій лізі[1].

Влітку 2013 року перейшов в луцьку «Волинь»[2]. Дебютував у Прем'єр-лізі в першому турі у грі проти київського «Динамо». Матч у Києві завершився з рахунком 1:1. Дебютний гол у Прем'єр-лізі забив 10 листопада 2013 року у ворота київського «Динамо» з передачі Флорентіна Матея. Матч у Луцьку завершився розгромною поразкою «Волині» (1:4). 5 квітня 2015 року після поразки від «Зорі» (1:2) головний тренер «Волині» Віталій Кварцяний на післяматчевій прес-конференції назвав Немчанінова «ворогом народу» і сказав, що «я йому 15 раз прощав, а він знову показав, що його виправити невозможно»[3]. Через деякий час футболіст розірвав контракт з клубом[4]

10 липня 2015 року уклав дворічний контракт з одеським «Чорноморцем»[5]. 16 грудня того ж року залишив одеський клуб[6]. 27 січня 2016 року стало відомо, що Нємчанінов став гравцем донецького «Олімпіка», підписавши контракт на 2 роки[7]. У донецькому клубі зіграв у 39 матчах Прем'єр-ліги і забив 2 голи, а також дебютував з клубом у сезоні 2017/18 в Лізі Європи, зігравши в обох матчах проти ПАОКа.

У серпні 2017 року перейшов до російського клубу «Крила Рад» (Самара)[8] за 55 тис. доларів[9]. У «крилах» Дмитро зіграв тільки один матч в Кубку Росії і двічі з'являвся в чемпіонаті ФНЛ. Через це на початку 2018 року був відданий назад в оренду в «Олімпік»[10].

18 січня 2019 року став гравцем чернігівської «Десни»[11]. За чернігівський колектив провів 5 матчів в рамках УПЛ і по завершенню сезону 2018/19 перейшов до першолігового «Руху». Утім, у лютому 2020 року Дмитро розірвав контракт із командою із Винників і перейшов до аутсайдера словацького вищого дивізіону «Нітри», з яким підписав угоду до кінця сезону. Після завершення дії контракту прийняв пропозицію рівненського «Вереса», який виступав у першій лізі чемпіонату України.

Статистика гравця по сезонах
Сезон Команда Турнір І Г
2006-2007 Динамо-3 (Київ) 2 Ліга 5 0
2007-2008 Динамо-2 (Київ) 1 Ліга 4 0
2007-2008 Динамо-3 (Київ) 2 Ліга 16 0
2009-2010 Дністер (Овідіополь) 1 Ліга 22 0
2010-2011 Дністер (Овідіополь) 1 Ліга 16 0
2010-2011 Нива (Вінниця) 1 Ліга 11 0
2011-2012 Нива (Вінниця) 1 Ліга 30 0
2012-2013 Зірка (Кіровоград) 1 Ліга 30 2
2013-2014 Волинь (Луцьк) УПЛ 19 1
2014-2015 Волинь (Луцьк) УПЛ 6 0
2015-2016 Чорноморець (Одеса) УПЛ 5 0
2015-2016 Олімпік (Донецьк) УПЛ 7 0
2016-2017 Олімпік (Донецьк) УПЛ 29 1
2017-2018 Олімпік (Донецьк) УПЛ 14 1
2017-2018 Крилья Совєтов (Росія) ФНЛ 2 0
2018-2019 Олімпік (Донецьк) УПЛ 8 0
2018-2019 Десна УПЛ 5 0
2019-2020 Рух (Винники) 1 Ліга 17 0
2019-2020 Нітра (Словаччина) ВЛ 8 0
2020-2021 Верес (Рівне) 1 Ліга 24 2

Сумарна статистика гравця у всіх лігах України:

УПЛ: 93 матчі - 3 гола

1 Ліга: 154 матчі - 4 гола

2 Ліга: 21 матч - 0 голів

ЗбірнаРедагувати

Як тільки Дмитро Нємчанінов став залучатися до тренувань третьої динамівської команди, він відразу потрапив у сферу інтересів тренера юнацької збірної України (U-17) Юрія Калитвинцева і навіть провів свій перший матч за збірну раніше, ніж дебютував у «Динамо-3», а саме 1 березня 2007 року в товариському поєдинку проти на рік старшої збірної Кіпру (0:3).

Надалі Нємчанінов зіграв проти Словенії (U-18) (1:0), але в майбутньому на матчі відбіркового турніру Чемпіонату Європи, який українська збірна успішно подолала, притягнутий не був. Незважаючи на це Нємчанінов взяв участь у контрольному поєдинку проти нідерландських однолітків (0:2) і поїхав у складі юнацької збірної України на фінальну частину Євро-2007 (U-17) до Бельгії. Там, правда, українці не зуміли вийти з групи поступившись збірним Німеччини (0:2) та Іспанії (1:3), а також зігравши внічию з Францією (2:2). У всіх цих поєдинках Дмитро відіграв повні матчі, а всього 2007 року він зіграв за юнацьку збірну України 6 матчів.

На початку 2008 року Дмитро року взяв участь ще у 4 товариських матчах, але потім випав з обойми збірної, оскільки клубна команда «Динамо-3» була розформована[12].

ПриміткиРедагувати

  1. «Волинь» підписала захисника «Зірки»
  2. Официально: Волынь подписала Немчанинова
  3. Волинь — Зоря — 1:2. Післяматчева прес-конференція Віталія Кварцяного
  4. Немчанінов розірвав контракт з Волинню
  5. «Чорноморець» підписав Немчанинова і Соломку. ua-football.com. 2015-07-10. Процитовано 2015-07-10. 
  6. Дмитрий Немчанинов покинул «Черноморец». chernomorets.odessa.ua. 2015-12-16. Процитовано 2015-12-19. (рос.)
  7. Немчанинов подписал контракт с «Олимпиком»(рос.). SportArena.com (27 січня 2016). Перевірено 27 січня 2016.
  8. Дмитрий Немчанинов стал игроком «Крыльев Советов» (Russian). 17 August 2017. 
  9. Немчанинов перешел в Крылья Советов за 55 тысяч долларов (Russian). 17 August 2017. 
  10. Офіційно: Немчанінов — гравець Олімпіка — UA-Футбол
  11. Десна підписала Сергійчука та Немчанінова — UA-Футбол
  12. Профіль на офіційному сайті «Дністра». Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 11 липня 2013. 

ПосиланняРедагувати