Нурі Примов
Юрій (Нурі) Володимирович Примов (нар. 31 липня 1979, м. Ташкент, Узбецька РСР) — кримський татарин, колишній політв'язень.[1]
| Юрій (Нурі) Володимирович Примов | |
|---|---|
| Народився | 31 липня 1979 (45 років) Ташкент, Узбецька РСР |
| Громадянство |  Україна |
| Відомий завдяки | Переслідування окупаційною владою Криму |
Життєпис
ред.Примов Юрій (Нурі) Володимирович народився 31 липня 1976 року в російсько-кримськотатарській сім'ї в Ташкенті Узбецької РСР.[1]
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого за фахом «актор драми і кіно». До арешту жив в с. Штурмове, недалеко від м. Севастополь, де живе його мама.[1]
Кримінальне переслідування
ред.23 січня 2015 року співробітники силових структур провели обшук в будинку Нурі Примова. Він був затриманий у зв'язку з підозрою в участі в забороненій в Російській Федерації політичній організації Хізб ут-Тахрір (ч. 2 ст. 205.5 КК РФ «Участь в діяльності терористичної організації»). Крім нього, в участі у тому ж осередку Хізб ут-Тахрір були обвинувачені Руслан Зейтуллаєв, Ферат Сайфуллаєв та Рустем Ваітов.[2]
Окупаційна влада не допускала представників Генерального консульства України до затриманих.[3]
Справа розглядалася Північно-Кавказьким окружним військовим судом, який 7 вересня 2016 року засудив Нурі Примова до 5 років позбавлення волі в колонії загального режиму.[2]
Коментуючи справу проти Примова, правозахисний центр «Меморіал» зазначає:
«…слідство навіть не спробувало створити видимість планів насильницької діяльності з боку фігурантів, як це було в ряді випадків переслідування Хізб ут-Тахрір в Росії (підкинули зброю, свідоцтва про плани військового перевороту тощо). Фактично їм інкримінувалися тільки теоретичні розмірковування про політику і релігію і зберігання літератури Хізб ут-Тахрір».[4]
22 січня 2020 року Нурі Примов відбув строк покарання в російській колонії і повернувся в Крим. Після звільнення він залишатиметься під адміністративним наглядом впродовж 8 років.[5]
Правозахисний центр «Меморіал» визнав Ферата Сайфуллаєва політичним в'язням.[4]
Міжнародна реакція
ред.5 жовтня 2017 року Європейського парламент прийняв резолюцію, в якій засудив призначення суворих строків покарання Рустему Ваітову, Руслану Зейтуллаєву, Нурі Прімову та Ферату Сайфуллаєву, а також нагадав, що репресії і застосування законодавства про екстремізм, тероризм і сепаратизм привели до серйозного погіршення ситуації в області прав людини на Кримському півострові.[6]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Примов Нури. crimean-solidarity.org. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ а б Первая фабрикация оккупантов самого масштабного уголовного дела в Крыму: «севастопольская группа Хизб ут-Тахрир». КрымSOS (англ.). Процитовано 21 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Консули не можуть отримати доступ до чотирьох політв’язнів у Росії. Українська правда (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ а б Севастопольское дело о членстве в запрещённой «Хизб ут-Тахрир» | Правозащитный центр «Мемориал». memohrc.org. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Фигуранту севастопольского «дела Хизб ут-Тахрир» Нури Примову присудили 8 лет административного надзора. Крым.Реалии (рос.). Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Texts adopted - The cases of Crimean Tatar leaders Akhtem Chiygoz, Ilmi Umerov and the journalist Mykola Semena - Thursday, 5 October 2017. www.europarl.europa.eu (англ.). Процитовано 21 травня 2020.
Посилання
ред.- Севастопольская группа. Дело Хизб ут-Тахрир // Крымская солидарность
- Севастопольское дело о членстве в запрещённой «Хизб ут-Тахрир» // Правозащитный центр «Мемориал»