Нувориш
Нуво́ри́ш[1] (з фр. nouveau riche — «новий багатій»), розм. новобага́тько[2] — людина, яка швидко розбагатіла й піднялась у статусі до вищого класу.[3] Соціологія описує нових багатіїв як чоловіка або жінку, що раніше належали до нижчого соціального класу й економічного рангу в цьому класі, а також «нові гроші» — що є її або його ознакою багатства та надають їм висхідну соціальну мобільність, засоби для показного споживання, покупку товарів і послуг, що свідчать про членство у вищих колах. Зазвичай має зневажливий відтінок, виокремлює окремий соціальний шар усередині вищого класу, яскраві ознаки якого — вульгарність та демонстративна розкіш, відсутність досвіду цінностей «старих грошей», неаристократичне походження.
Історія ред.
Термін з'явився ще в Стародавній Греції (близько 8 століття до н. е. — 7 століття н. е.).[4] У 6 столітті до нашої ери, поет і аристократ Феогнид з Мегари писав, як «в колишні часи, були племені, які не знали ні законів, ні манер … Тепер ці люди аристократи, а колишня знать — сміття».[5] У Римській республіці термін «Homo Novus» («Нова Людина») мав подібний підтекст.
Соціальний статус ред.
Соціальний статус визначається у відношенні до багатства і влади, яку надавало багатство. Таким чином, узаконені вищі, правлячі класи «. . . їхнє правило — утвердження статусу і честі, і моральної переваги.»[6] Правлячі класи заявляють про перевагу багатства у спадок по «крові. . . і концепцію чудового виховання». Нові багатії протиставлені людям соціального класу Старих грошей; і спадкоємності поколінь, успадкованому багатству, для того, щоб підкреслити культуру, систему цінностей і соціальні відмінності між двома групами у класі.
Старі сімейні зв'язки, традиційні претензії статусу, не характерні новим багатіям, вони їх заперечують і зрештою змінюють соціальні традиції і цінності, такі, як інститут дебютантів та їхній дебют у суспільстві. Дивлячись на зростання числа дебютантів, соціальна цінність дебюту змістилася від «соціальний стан родинної еліти і давні родинні традиції» на «символічне значення як елемент стилю життя вищого класу».[7] Ця зміна визнавала високе соціальне становище, які вкорінила нових багатіїв через інститут дебютантів.[8] Соціальна інтеграція цих елітних сект відбувається вкрай повільно і мляво, що це породжує та посилює стереотипи. Цей показник інтеграції стане ще красномовнішим: нові багатії будуть "визначатися за звичайною … групою походження; це основа для поділу між групами. Крім того, відокремлена на меншість нових багатіїв спонукає їх «встановити пріоритетність питань радикальної справедливості, громадянських свобод та релігійної терпимості в порівнянні з чисто економічною особистою вигодою»[9]
Міжкласові стереотипи ред.
Нових багатіїв часто називають парвеню, їх зневажають члени клубу «Старих грошей», так як вони «не мають належного походження».[9] Ці новачки економічної свободи можуть піддаватися ретельному контролю через відсутність історичного престижу, нових багатіїв характеризують, як «необтесаних» і «некультурних». Поведінка нових багатіїв часто піддається сатирі в американському суспільстві, «це означає, що скопійовані стереотипи, а не реальні моделі поведінки».[10] Багато хто стверджував, що у нових багатіїв «відсутній політичний та культурний досвід», інші — що старі багатії «більш досвідчені, ніж менш космополітичні нові багатії».[11][12] Ці припущення у подальшому увічнили відмінності між ними і призвели до ще більших стереотипів, що тривали понад століття.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нувориш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Капіталіст // Короткий словник синонімів української мови / П. М. Деркач; доопрац. і відп. ред. Левченка С. П. — Київ: Рад. шк., 1960. — С. 87
- ↑ Новий багатій. Merriam Webster.
- ↑ Gill, David H. 1994 «Anti-popular Rhetoric in Ancient Greece», Wealth in Western Thought, ed. Paul G. Schervish, 13-42. Westport, CT: Praeger.
- ↑ Theognis 1973 «Elegies.» Hesiod and Theognis. Harmondsworth: Penguin.
- ↑ Burris, Val. 2000 The Myth of Old Money Liberalism: The Politics of the ‘Forbes’ 400 Richest Americans". Social Problems, Vol. 47, No. 3, 360—378. CA: University of California Press
- ↑ Beth Day 1966 "After This Party She'll Be Invited Everywhere, " Saturday Evening Post, 239:35.
- ↑ Dean D. Knudsen 1968 «Socialization to Elitism: A Study of Debutantes.» The Sociological Quarterly 9 (3) , 300—308.
- ↑ а б Burris, Val 2000 «The Myth of Old Money Liberalism: The Politics of the „Forbes“ 400 Richest Americans.» Social Problems, Vol. 47, No. 3, 360—378. CA: University of California Press
- ↑ Linn, Erwin L. «Reference Group: A Case Study in Conceptual Diffusion» The Sociological Quarterly, Vol. 7, No. 4. (Autumn, 1966), pp. 489—499.
- ↑ Lipset, Seymour M. 1963 «Three decades of the Radical Right.» In The Radical Right, ed. Daniel Bell, 373—446. New York: Anchor Books.
- ↑ Szymanski, Albert 1978 «The Capitalist State and the Politics of Class.» Cambridge, MA: Winthrop.
Посилання ред.
- Нувориш // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.