Сергі́й Па́влович Но́сов (3 серпня 1978, с. Олексіївка, Сумського району, Сумської області, Українська РСР, СРСР — 8 травня 2024, с. Лук'янці, Харківська область, Україна) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Сергій Носов
Носов Сергій Павлович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження3 серпня 1978(1978-08-03)
с. Олексіївка (Хотінська селищна громада),Сумська область, Україна
Смерть8 травня 2024(2024-05-08) (45 років)
с. Лук'янці,Харківська область, Україна
Псевдо"Скаут"
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
|
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Сергій Носов народився 3 серпня 1978 у с. Олексіївка, Сумської області.

У 1985 році пішов до Сумської школи №3. У зв'язку з переїздом батьків, перейшов у школу №6, яку закінчив у 1993 році.

Після школи вступив в СПТУ № 1 м. Суми за спеціальністю слюсар-електрозварник.

Проходив строкову службу у 1997-1998 рр., був звільнений у запас.

Жив у місті Суми, працював слюсарем у ТОВ "Сумитеплоенерго".

Був членом Національної Організації Скаутів України (НОСУ) та волонтером у Дитячому соціально-педагогічному центрі "Сигнал". У рамках проєктів центру разом зі своїм сином подорожував Україною та представляв скаутів Сумщини.

У березні 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України. Боровся проти держави-агресора у складі 67-ої окремої механізованої бригади

У період з квітня по травень 2023 року брав участь у битві за Бахмут, де отримав поранення.

Після завершення лікування був переведений до 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, де продовжив службу на Харківському напрямку.[1]

8 травня 2024 року ворог розпочав підготовку до стрімкого наступу вздовж усього кордону України на території Харківської області, з метою відсунення Збройних Сил України від займаних позицій.

Внаслідок завданого удару противником по позиціям підрозділу артилерією в районі с. Лук'янці, Харківська область, Сергій Носов отримав смертельні поранення.[2][3]

16 травня 2024 року похований на Алеї Слави Баранівського кладовища м. Сум.[4]

У Сергія залишився дорослий син[3]

Нагороди

ред.

У жовтні 2024 року відповідно до указу Президента України № №743/2024 Сергію Носову за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.[5]

Примітки

ред.
  1. У Сумах попрощалися із захисником Сергієм Носовим | The Sumy Post Новини. The Sumy Post (рос.). Процитовано 30 травня 2024.
  2. У Сумах попрощалися із захисником Сергієм Носовим | The Sumy Post Новини. The Sumy Post (рос.). Процитовано 30 травня 2024.
  3. а б Іваненко, Катерина; Юхта, Тетяна (16 травня 2024). "Він був золотою людиною". У Сумах попрощалися із захисником Сергієм Носовим. Суспільне Суми. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
  4. На війні загинув Сергій Носов з Сум - Панорама (укр.). 17 травня 2024. Процитовано 30 травня 2024.
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №743/2024 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 31 березня 2025. Процитовано 9 квітня 2025.