Новосільське князівство

Новосільське князівство — давньоруське князівство по річках Неручь, Зуша, Упа й верхів'ях Оки та Дону, з центром в місті Новосіль. Одне з верхівських князівств.

Історія

Новосільське князівство утворилося в 1246 у після загибелі князя Михайла Всеволодовича Чернігівського, в результаті поділу його синами Чернігівського князівства.

Третій син Михайла Чернігівського, Семен Глухівський, отримав у спадок Глухівське князівство. З часом столиця князівства перемістилася до Новосіля й князівство стало називатися Новосільське. Нащадки Семена Глухівського правили цим князівством аж до розпаду князівства.

На початку XV століття Новосільське князівство розділилося на кілька дрібних князівств: Одоєвське, Бєлєвське, Воротинське^[1], в кожному з яких правила та чи інша гілка Новосільських князів.

Примітки

↑ Кром, Михаил Маркович, «Меж Русью и Литвой», М.: «Археографический центр», 1995 — 292 с ISBN 5-86169-011-1 (Т.4), ISBN 5-86169-013-8

Джерела

Богуславский В. В.: Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия
Коган В. М., Домбровский-Шалагин В. И.: Князь Рюрик и его потомки: Историко-генеалогический свод

[1] Кром, Михаил Маркович, «Меж Русью и Литвой», М.: «Археографический центр», 1995 — 292 с ISBN 5-86169-011-1 (Т.4), ISBN 5-86169-013-8

[1]