Новосельцева Ізіда Зиновіївна

Ізіда Зіновіївна Новосельцева (8 квітня 1922, Харків — 25 січня 2000, Москва) — радянська перекладачка української літератури. Член Спілки письменників СРСР[1].

Новосельцева Ізіда Зиновіївна
Народилася 8 квітня 1922(1922-04-08)
Харків, Українська СРР
Померла 25 січня 2000(2000-01-25) (77 років)
Москва, Росія
Країна  Україна
Діяльність письменниця
Alma mater Філологічний факультет МДУd
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна

Життєпис ред.

Закінчила Харківський університет (1945) та МДУ ім. М. В. Ломоносова (1949). Під час навчання у Харкові була знайома з Олесем Гончаром, у МДУ обрала темою дипломної роботи його роман «Прапороносці». Переклала роман Гончара «Собор», набір книги було розсипано в друкарні, роман в її перекладі вперше було видано вже за часів перебудови.[2]

Переклала романи Юрія Мушкетика «Гайдамаки» (1960), «Останній острів» (1972), «Жорстоке милосердя» (1977), «Біла тінь» (1977), романи Павло Загребельного «Спека» (1965), «Шепіт» (1969)), «З погляду вічності» (1972), «Роксолана» (книга друга, 1982), роман Володимира Бабляка «Вишневий сад» (1962), твори Ярослава Галана (для «Вибраного» 1958).), Я. Баша, А. Авраменко та ін.

Примітки ред.

  1. Справочник СП СССР, 1976, с. 450.
  2. Щедрий дар родини Новосельцевих. kobza.com.ua. Процитовано 17 березня 2023.

Джерела ред.

  • Справочник Союза писателей СССР [по состоянию на 01.03.1976] / ред. К. Н. Селихов, сост. В. К. Семёнова. — М. : Советский писатель, 1976. — 766 с. — 10000 прим.
  • Справочник Союза писателей СССР [по состоянию на 01.06.1985] / Ред. К. Н. Селихов; сост.: В. А. Астахова, А. И. Либецкая, Л. И. Цветкова. — М. : Советский писатель, 1986. — 784 с. — 10000 прим.