Новолазарєвська

Новолазарєвська (рос. Новолазаревская) — радянська, нині російська антарктична наукова станція.

Новолазарєвська

Знімок з гелікоптера
Статус	Постійна
Країна	Росія (до 1991  СРСР)
Дата заснування	18 січня 1961
Населення	до 70 чол.
Координати	70.776944444° пд. ш. 11.823888889° сх. д.
Новолазарєвська
Новолазарєвська у Вікісховищі

Розташування

Станція «Новолазаревська» розташована в південно-східній частині оази Ширмахера на узбережжі Землі Королеви Мод, приблизно за 80 км від моря Лазарєва.

Клімат

Клімат Новолазарівської станції
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Середній максимум, °C	2,2	−0,8	−5,3	−9,1	−10,6	−12	−14	−14,6	−13,5	−9,6	−3,2	1,5
Середня температура, °C	−0,4	−3,3	−7,8	−11,9	−13,6	−14,9	−17,1	−17,9	−16,7	−12,6	−5,9	−1,1
Середній мінімум, °C	−2,7	−5,6	−10,1	−14,9	−17,1	−18,4	−20,8	−21,6	−20,4	−15,7	−8,7	−3,6
Норма опадів, мм	2.5	2.7	8.9	14.5	29.0	34.6	34.7	36.3	33.1	24.8	10.8	5.8
Вологість повітря, %	56.3	49.6	48.2	46.9	48.9	50.4	49.3	49.9	48.0	49.5	52.3	57.0

Флора і фауна

Складні погодні умови (низькі температури повітря, відсутність рідких опадів, холодні вітри) в районі оази Ширмахера зумовлюють майже повну відсутність рослин. Рослинний світ місцевості представлений водоростями, мхами та лишайниками.

В місцевості налічується 21 вид лишайників, найпоширенішими видами яких є Acarospora petalina, Rhizocarpon flavum, Acarospora petalina, Gasparrinia clegans, Gasparrinia murorum, Buellia pycnogonoides та Lecidia rupicida. Найпоширенішим видом мохів є Plagiothecium Simonovii.

Озера оазиса заселені діатомовими водоростями 45 видів.

Тваринний світ представлено гніздів'ями птахів: сніжного буревісника, буревісника Вільсона, полярного поморника.

Посилання

• Станция Новолазаревская на сайті Арктичного і антарктичного науково-дослідного інституту