Нова алія
«Нова алія» (івр. עלייה חדשה) — ліберальна партія Підмандатної Палестини (Ішув) до створення Держави Ізраїль.
| Нова алія | |
| Дата створення / заснування | 1942 |
|---|---|
 | |
| Країна | Ішув |
| Політична ідеологія | лібералізм |
| Наступник | Progressive Partyd |
| Час/дата припинення існування | 1948 |
| Категорія членів | d |
Історія ред.
Партію «Нова алія» була заснована у середині 1942 року як втілення політичної партії «Асоціація німецьких іммігрантів та іммігрантів Австрії». Партію очолив Пінхас Розен, який також головував в Асоціації. Перше зібрання партії відбулося в Хайфі в червні 1942 року[1]. Партія здобула майже чверть голосів у Хайфі і після цього успіху, цей список партії змагався в Нетанії[2]. Ближче до кінця 1942 року партія провела національний з'їзд у Кфар-Шмарьягу[3][4]. У жовтні 1943 року відбувся другий національний з'їзд партії, цього разу в Хайфі. Частина засідань проходила івритом, а частина німецькою[5]. На той час партія налічувала близько 10 000 членів і близько 50 осередків[6].
На виборах до Зібрання представників 1944 року партія отримала 18 місць із 171. Представник Ґеорґ Ландауер увійшов до виконавчого комітету Єврейської національної ради, але звільнився з нього через бездіяльність виконкому[7].
У партії виникли розбіжності в позиції щодо плану ООН по розділенню Палестини від 29 листопада 1947 року. Більшість партії, на чолі з Пінхасом Розеном підтримала позицію лідерів ішува, яке прийняло план поділу, і Розен став членом Мінгелет-га-Ам, а після проголошення незалежності став міністром юстиції в Тимчасовому уряді. Меншість, на чолі з Ґеорґом Ландауером вважала план поділу нежиттєздатним. Ця меншість також вимагала чіткої ідентифікації партії із Заходом і виступала проти створення Прогресивної партії[8].
У жовтні 1948 року партія об'єдналася з ліберальним робітничим рухом «Працівники-сіоністи» і з фракцією загальних сіоністів «Алеф» для створення Прогресивної партії.
Погляди партії ред.
Партія спиралася на іммігрантів з Німеччини та Австрії, які прибули до Палестини під час П'ятої алії. Вона також співпрацювала з вихідцями з Чехословаччини та Угорщини. Частина її програми стосувалася збереження гідності та прав іммігрантів П'ятої алії[9] і особливо їхньої культури, якою вони пишалися[10].
Партія мала поміркований політичний характер. Вона підтримувала співпрацю з британськими мандатними органами відповідно до «Білої книги» як із «необхідним злом», яку її опоненти представляли як лівацтво[11] і навіть антисіонізм[10][12]. Партія не висловила позиції щодо Білтморської програми, який опоненти трактували як підтримку продовження єврейського життя в Палестині під егідою британського мандату. Речники партії стверджували, що вони не виступають проти незалежності, але заперечували зв'язування усього майбутнього сіонізму в одній програмі[13].
Партія була сіоністською, ліберальною та поміркованою. Партія також була світською, як і більшість центральноєвропейських іммігрантів.
Партійні видання ред.
Партія публікувала івритом своє видання «Колони» (чи «Сторінки», івр. עמודים), починаючи з середини 1944 року[14][15][16], а німецькою — «Mitteilungsblatt»[17][18][19][20].
Участь у виборах ред.
- Місцева рада Раанани (березень 1944 року) — одне місце з 12[21];
- Комітет Біньяміни (січень 1945 року) — мандат 1 з 9[22];
- Реховотська рада (лютий 1945 року) — не була представлена. Угода з прогресивними дала їм місце в раді[23];
- Нагарійська місцева рада (грудень 1945 року) — 4 місця з 11[24];
- На виборах до 22-го Всесвітнього конгресу сіоністів (жовтень 1946 року) — партія отримала 5 депутатів, набравши близько 6,5 % голосів[25][26].
Див. також ред.
Виноски ред.
- ↑ מגבשים רשימות (івр.) . דבר. 07.05.1942.
- ↑ בפרוס הבחירות בנתניה (івр.) . דבר. 20.10.1942.
- ↑ החלטותיה הנוספות של וועידת עולי גרמניה (івр.) . הצופה. 10.11.1942.
- ↑ חיפה, עלייה חדשה מגבשת כוחותיה (івр.) . הצופה. 24.11.1942.
- ↑ חיפה, כינוס עלייה חדשה (івр.) . הצופה. 31.10.1943.
- ↑ עליה חדשה בכינוסה הארצי (івр.) . על המשמר. 31.10.1943.
- ↑ ד"ר לנדאואר עזב את הנהלת הועה"ל (івр.) . על המשמר. 16.03.1945.
- ↑ מרכז "עליה חדשה" בעד הקמת המפלגה הפרוגרסיבית (івр.) . דבר. 21.04.1948.
- ↑ העלייה החדשה (івр.) . דבר. 14.07.1942.
- ↑ а б י. גן צבי (11.11.1942). העלייה החדשה (івр.) . הצופה.
- ↑ לעולי אירופה התיכונה בחיפה (івр.) . המשקיף. 22.06.1942.
- ↑ כישלון ציון בציון (івр.) . המשקיף. 29.06.1942.
- ↑ הכינוס הארצי של עלייה חדשה דן על המדיניות הציונית (івр.) . על המשמר. 01.11.1943.
- ↑ שבועון לעליה חדשה (івр.) . על המשמר. 26.06.1944.
- ↑ "עליה חדשה" מבקשת רק לצום (івр.) . המשקיף. 21.04.1946.
- ↑ איך עושים זאת? (івр.) . הצופה. 13.01.1947.
- ↑ ביטאון העלייה החדשה (івр.) . המשקיף. 19.07.1943.
- ↑ מחלוקת ויצמן בן גוריון (івр.) . המשקיף. 15.01.1945.
- ↑ "עליה חדשה" סבורה שאי אפשר לדרוש עלית 100 אלף (івр.) . המשקיף. 20.11.1946.
- ↑ עלייה חדשה עולה על דרך ישנה (івр.) . קול העם. 02.04.1947.
- ↑ הבחירות ברעננה (івр.) . המשקיף. 16.03.1944.
- ↑ תוצאות הבחירות לוועד בנימינה (івр.) . על המשמר. 18.01.1945.
- ↑ נצחון להסתדרות בבחירות למועצה המקומית ברחובות (івр.) . על המשמר. 06.02.1945.
- ↑ תוצאות הבחירות למועצת נהריה (івр.) . על המשמר. 31.12.1945.
- ↑ חלוקת המאנדאטים (івр.) . הצופה. 31.10.1946.
- ↑ סוכמו תוצאות הבחירות (івр.) . על המשמר. 11.11.1946.