Всесвітній сіоністський конгрес

Всесвітній сіоністський конгрес — назва зборів представників світового єврейства, які вперше відбулися 1897 року під керівництвом Теодора Герцля в Базелі (Швейцарія).

Всесвітній сіоністський конгрес
Перший всесвітній конгрес сіоністів у 1897 р., Базель
Тип послідовність подій[d]
з'їзд[d]
Засновник Теодор Герцль
Засновано 1897
Керівник Теодор Герцль (1897), Макс Симон Нордау (1905) і Давид Вольфсонd (1907)
Вебсайт: wzo.org.il/congress/

CMNS: Всесвітній сіоністський конгрес у Вікісховищі

Організація ред.

Всесвітній сіоністський конгрес відомий також як Парламент єврейського народу, є найважливішими й наобсяжнішими демократичними зборами євреїв з усього світу. Будь-який представник єврейської нації, на момент скликання Конгресу якому виповнилось 18 років і який входить до сіоністського руху, має право голосу на конгресі.

  Every Jew who has reached the age of 18 in the year of the opening of the Congress and is a member in good standing of the Zionist Federation shall be entitled to vote to Congress as set out in the Regulations for the Membership Drive (Resolution 22 of the Zionist General Council, January 1976). [1]  

Мовою Конгресу спочатку була німецька, а з 1933 року — англійська.

Історія конгресів ред.

Перший сіоністський конгрес (від 29 по 31 серпня 1897 року) мав на меті створення для єврейського народу в Палестині батьківщини, що була б визнана міжнародним правом. На конгресі було ухвалено сіоністську програму — т. зв. «Базельську програму» і для втілення в життя цілей конгресу створено виконавчий орган — Сіоністську організацію (СО) . У роботі першого конгресу взяло участь 204 делегата з єврейських общин 17 країн[2]. Прикметно, що перший конгрес планували провести в Мюнхені, проте через протидію ортодоксальної общини міста і «протестраббінерів» (прибічників антісіоністської декларації, підписаної в 1890 р. трьома лідерами реформістських общин Німеччини) його проведення довелось перенести до Базелю.[3].

Надалі Сіоністський конгрес збирався щороку між 1897 і 1901 роками, потім, за винятком воєнних років, кожні два роки (1903—1913, 1921—1939). У 1942 році відбулася «Надзвичайна сіоністська конференція», яка оголосила про фундаментальний відхід від традиційної сіоністської політики[4] з вимогою «щоб Палестина була створена як Єврейська Співдружність»[5]. Це стало офіційною позицією сіоністів щодо кінцевої мети руху[4]. З часів Другої світової війни зустрічі проводилися приблизно кожні чотири роки, а з часу створення Держави Ізраїль Конгрес проводиться в Єрусалимі.

35-й за ліком конгрес відбувся в червні 2006 року, 36-й — у 2010 році, 37-й — у 2015[6], а 38-й — у 2020 році[7]

Виноски і примітки ред.

  1. http://www.jewishagency.org/NR/rdonlyres/056BA126-0B81-48C2-8994-93D1021ECED3/15904/rules.doc [Архівовано 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Rules for the election of delegates to the zionist congress
  2. Сіоністські конгреси // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  3. http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/vjw/swiss.html [Архівовано 22 січня 2017 у Wayback Machine.] The First Zionist Congress and the Basel Program
  4. а б American Jewish Year Book Vol. 45 (1943—1944) Pro-Palestine and Zionist Activities, pp 206—214 [Архівовано 2019-08-03 у Wayback Machine.]
  5. Michael Oren, Power, Faith and Fantasy, Decision at Biltmore, pp 442—445
  6. The 37th Zionst Congress. www.wzo.org.il. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021. 
  7. Bernstein, Jesse (15 січня 2020). Diaspora Jews Have Their Say: World Zionist Congress 2020. Jewish Exponent (амер.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 26 травня 2021. 

Посилання ред.