Ничитайло Михайло Юхимович

Ничитайло Михайло Юхимович
Народився 6 лютого 1948(1948-02-06)
Капустин
Помер 7 березня 2021(2021-03-07) (73 роки)
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність хірург
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь лапароскопічна хірургія
Заклад Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова
Посада очолює відділ лапароскопічної хірургії і холелітіазу
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України

Миха́йло Юхи́мович Ничита́йло (*06.02 1948 — +07.03.2021[1]) — український хірург, професор, доктор медичних наук, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент Національної академії медичних наук України.

Життєпис ред.

Народився 6 лютого 1948 року в селі Капустин (Старокостянтинівський район); 1972-го закінчив Київський медичний інститут. Працював в Житомирі лікарем-хірургом. Від 1976 року навчався в ординатурі та аспірантурі Київського інституту клінічної та експериментальної хірургії.

Від 1986 по 1999 рік працював на кафедрі торакоабдомінальної та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика — послідовно займав посади асистента, доцента, професора. 1987 року захистив кандидатську дисертацію «хірургічне лікування високих рубцевих стриктур жовчних протоків».

1996 року захищає докторську дисертацію «Лікування і профілактика ускладнень в реконструктивній хірургії жовчних протоків».

Від 1999-го очолює відділ лапароскопічної хірургії і холелітіазу Інституту хірургії та трансплантології АМН України. 2001 року отримав звання професора за спеціальністю «хірургія». З 2003-го й надалі займає посаду заступника директора з наукової роботи інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова.

Лауреат Державної премії України 2004 року — за розробку та впровадження в клінічну практику хірургічних методів електрозварювання живих, м'яких тканин; разом з Ю. М. Захарашем, О. М. Івановою, В. В. Лебедєвим, О. В. Лебедєвим, А. В. Макаровим, Б. Є. Патоном, С. Є. Подпрятовим, Ю. О. Фурмановим.

2008 року відзначений почесним звання Заслуженого лікаря України.

З 2017 року член–кореспондент НАМН України за спеціальністю «медицина невідкладних станів».

Головний науковий співробітник​ відділу лапароскопічної хірургії та Жовчнокам'яна хвороба|холелітіазу.

Почесний член Всесвітнього товариства хірургів, хірургічних товариств СНД, віце-президент товариства лапароскопічних хірургів України, член Європейського і Всесвітнього товариств гепатобіліарних та лапароскопічних хірургів.

Є автором 572 наукових праць по хірургії, в тому числі 16 монографій, 5 підручників, 42 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

Як педагог підготував 22 докторів та 23 кандидатів медичних наук.

Наукові напрями:

  • лапароскопічна хірургія
  • хірургія та онкологія підшлункової залози, печінки, жовчних шляхів
  • хірургія нейроендокринних пухлин, хірургічна інфекція

Серед робіт:

  • «Гострий панкреатит та його ускладнення» (1990, співавтори А. П. Радзіховський та О. О. Шалімов)
  • «Хірургія печінки та жовчовивідних шляхів» (1993)
  • «Хірургія підшлункової залози» (1997)
  • «Відеоендоскопічні операції в хірургії та гінекології» (1999)
  • «Шпитальна хірургія» (1999)
  • «Невідкладна хірургія» (2000)
  • «Клінічна хірургія» (2001)
  • «Мінімальноінвазивна хірургія жовчних шляхів» (2005)
  • «Ушкодження жлвчних шляхів при холецистектомії та їх наслідки» (2006)
  • «Жовчний перитоніт» (2006)
  • «Лекції з хірургічних хвороб та атлас операцій» (2008)
  • «Хірургія» (2010)
  • «Кісти та кістозні пухлини підшлункової залози» (2012)
  • «Досвід застосування високочастотного електрозварювання в ендокринній хірургії», 2013, співавтори О. М. Гулько, А. М. Кваченюк, К. В. Негрієнко, О. М. Литвиненко, І. С. Супрун
  • «Спайкова хвороба: патогенетичні аспекти розвитку, профілактика та лікування» (2014).

Примітки ред.

  1. ТНМУ сумує з приводу смерті Ничитайла Михайла Юхимовича. ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.Я.Горбачевського. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 9 березня 2021.

Джерела ред.