Вікіпедія

Никола Гулан

сербський футболіст

Никола Гулан (серб. Nikola Gulan, нар. 23 березня 1989, Белград) — сербський футболіст, захисник клубу «Раднички» (Белград).

Ф
Никола Гулан
Особисті дані
Народження 23 березня 1989(1989-03-23) (35 років)
  Белград, СФРЮ
Зріст 183 см
Вага 73 кг
Громадянство  Сербія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Сербія «Раднички» (Белград)
Номер 24
Юнацькі клуби
Сербія «Партизан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2008 Сербія «Партизан» 9 (0)
2008–2012 Італія «Фіорентина» 6 (0)
2008 →  Італія «Сампдорія» 0 (0)
2009 →  Німеччина «Мюнхен 1860» 3 (0)
2009–2010 →  Італія «Емполі» 25 (0)
2012 →  Італія «К'єво» 1 (0)
2012–2013 Італія «Модена» 20 (0)
2013–2014 Сербія «Партизан» 12 (0)
2014–2015 Іспанія «Мальорка» 30 (0)
2015–2019 Бельгія «Ексель Мускрон» 66 (0)
2019–2020 Ізраїль «Хапоель» (Хайфа) 25 (0)
2020 Швеція «Геккен» 4 (0)
2022 Мальта «Бальцан» 7 (0)
2022– Сербія «Раднички» (Белград) 6 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007–2010 Сербія Сербія U-21 16 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 лютого 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 16 лютого 2023.

Виступав, зокрема, за клуби «Партизан» та «Фіорентина», а також молодіжну збірну Сербії.

Клубна кар'єра ред.

Народився 23 березня 1989 року в місті Белград. Вихованець футбольної школи клубу «Партизан». Дебютував за першу команду «чорно-білих» 14 грудня 2006 року на виїзді з шотландським «Рейнджерсом» у груповому етапі Кубка УЄФА[1]. Партизан зазнав поразки з рахунком 0:1, а Гулан вийшов на поле на 89-й хвилині замість Ненада Миросавлєвича[2]. У січні 2007 року він підписав свій перший професійний контракт з «Партизаном»[3]. У весняній частині сезону 2006/07 також грав у сербській Суперлізі. Дебютував у Суперлізі в матчі проти «Земуна»[4]. Протягом весни 2007 року він провів дев'ять матчів у чемпіонаті[5].

У червні 2007 року підписав п'ятирічний контракт з італійською «Фіорентиною»[6], яка заплатила за гравця 2,8 мільйона євро[7]. Він не отримав шансу дебютувати за «Фіорентину» протягом першої частини сезону 2007/08, тому в січні 2008 року його відправили в оренду на чотири місяці до «Сампдорії»[8][9]. Він не зіграв жодної хвилини за «Сампдорію» і лише один раз побував на лаві запасних гравців, 22 березня, у матчі чемпіонату з «Кальярі». Після закінчення оренди він повернувся до «Фіорентини», але знову не отримав шансу, тому на початку лютого 2009 року він відправився в оренду до команди другого дивізіону Німеччини «Мюнхен 1860»[10]. Він зіграв свій перший матч за клуб 12 квітня, у виїзній грі чемпіонаті проти «Кобленцв» (2:3). Він з'явився ще в двох матчах чемпіонату, а його команда фінішувала 12-ю. Після завершення сезону в Мюнхені Гулан був відданий в оренду в серпні 2009 року у «Емполі»[11]. У футболці цієї команди серб провів 25 ігор у Серії B, здебільшого граючи на нерідній для себе позиції правого захисника.

Влітку 2010 року повернувся до «Фіорентини» і дебютував у цьому клубі після того, як команду очолив його співвітчизник Синиша Михайлович, 26 вересня 2010 року, вийшовши на заміну в другому таймі в домашньому переможному матчі проти «Парми» (2:0). Всього у сезоні 2010/11 зіграв шість матчів у Серії А, а також ще тричі в Кубку Італії, але після уходу Михайловича знову перестав потрапляти до заявки, тому в січні 2012 року його відправили в оренду в «К'єво» до кінця сезону[12] Він дебютував у футболці «К'єво» в матчі проти «Чезени» (1:0) і загалом за сезон, але цей матч так і залишився єдиним. 30 червня його контракт з «Фіорентиною» закінчився і серб став вільним агентом.

6 серпня 2012 року він підписав контракт з «Моденою», де провів наступний сезон, після чого у червні 2013 року повернувся в «Партизан», підписавши з клубом дворічний контракт[13]. У сезоні 2013/14 загалом провів 14 матчів за «Партизан», 10 з яких у сербській Суперлізі та по два у кваліфікації Ліги чемпіонів і Кубка Сербії. Він також почав наступний сезон 2014/15 в клубі, зробивши ще два виступи в Суперлізі, а наприкінці серпня 2014 року розірвав контракт з белградцями за згодою сторін, щоб перейти до клубу «Мальорка» з другого іспанського дивізіону[14].

Після одного сезону він приєднався до бельгійського клубу «Рояль Ексель Мускрон» у липні 2015 року, з яким підписав контракт на два сезони[15]. Загалом чотири роки носив футболку бельгійського «Мускрона», після чого сезон 2019/20 провів в ізраїльському «Хапоелі» (Хайфа)[16].

У жовтні 2020 року підписав контракт зі шведським «Геккеном»[17]. Він провів чотири матчі, після чого покинув клуб наприкінці 2020 року після закінчення контракту[18].

Після року без команди, у січні 2022 року Гулан підписав контракт із клубом мальтійської Прем’єр-ліги «Бальцан»[19], де виступав до кінця сезону, після чого у вересні 2022 року повернувся на батьківщину і підписав контракт з «Радничкам» (Белград) з другого дивізіону[20]. Станом на 16 лютого 2023 року відіграв за команду з Белграда 6 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну ред.

У 2007 році взяв участь у Кубку Меридіана, виступаючи за збірну Європи (U-18) в іграх проти збірної Африки. За сумою двох матчів європейці перемогли із рахунком 10:1.

Протягом 2007–2010 років залучався до молодіжної збірної Сербії. У її складі був участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2009 року в Швеції[21], де серби не вийшли з групи, але на поле не виходив. Всього на молодіжному рівні зіграв у 16 офіційних матчах.

Влітку 2008 року Гулан був включений до сербської олімпійської збірної на Олімпіаду 2008 року[22], де зіграв у всіх трьох матчах у групі, проти збірних Австралії, Кот-д'Івуару та Аргентини, але його команда у підсумку посіла 4-е місце у своїй групі і не вийшла у наступний раунд[23].

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2008-січ. 2009   «Фіорентина» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 0 0
січ.-черв. 2009   «Мюнхен 1860» 2БЛ 3 0 КН - - - - - - - - 3 0
2009–10   «Емполі» B 25 0 КІ 0 0 - - - - - - 25 0
2010–11   «Фіорентина» A 6 0 КІ 3 0 - - - - - - 9 0
2011-січ. 2012 A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
Усього за «Фіорентину» 6 0 3 0 0 0 - - 9 0
січ.-черв. 2012   «К'єво» A 1 0 КІ 0 0 - - - - - 1 0
2012–13   «Модена» B 20 0 КІ 0 0 - - - - - - 20 0
2013–14   «Партизан» СЛ 10 0 КС 2 0 ЛЧ+ЛЄ 2[24]+0 0 - - - 14 0
серп. 2014 СЛ 2 0 КС 0 0 ЛЧ+ЛЄ 0 0 - - - 2 0
Усього за «Партизан» 12 0 2 0 2 0 - - 16 0
серп. 2014–15   «Мальорка» СД 30 0 КІ 1 0 - - - - - - 31 0
2015–16   «Ексель Мускрон» ЛЖ 15 0 КБ 2 0 - - - - - - 17 0
2016–17 ЛЖ 21+4[25] 0 КБ 0 0 - - - - - - 25 0
2017–18 ЛЖ 9+1[25] 0 КБ 1 0 - - - - - - 11 0
2018–19 ЛЖ 21+5[25] 0 КБ 0 0 - - - - - - 26 0
Усього за «Ексель Мускрон» 76 0 3 0 - - - - 79 0
2019–20   «Хапоель» (Хайфа) ПЛ 25 0 КІ+КЛ 3+0 0 - - - - - - 28 0
Усього за кар'єру 208 0 12 0 2 0 - - 216 0

Примітки ред.

  1. ↑ Poraz Partizana na kraju evro-priče - Sportska centrala. sportskacentrala.com. 27 жовтня 2020. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 22 лютого 2023.
  2. ↑ Poraz Partizana u Glazgovu - 0:1. B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  3. ↑ I drugi tinejdžer crno-beli "profi". B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  4. ↑ Titula (i dalje) nije imperativ!. NOVOSTI (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  5. ↑ 2006/2007 - Partizanopedia. www.partizanopedia.rs. Процитовано 22 лютого 2023.
  6. ↑ Gulan pet godina u Fiorentini - Sport - Dnevni list Danas. danas.rs (sr-RS) . 29 червня 2007. Процитовано 22 лютого 2023.
  7. ↑ Fiorentina, Chi è Nikola Gulan. Dove giocherà quest'anno? [Fiorentina, Who is Nikola Gulan? Where he will play this year?] (італ.). Firenze Viola. 4 серпня 2007. Процитовано 7 грудня 2014.
  8. ↑ Gulan pozajmljen Sampdoriji. B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  9. ↑ Gulan u Sampdoriji. Mondo Srbija (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  10. ↑ Rukavina i Gulan na "Alijanc areni". Mondo Srbija (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  11. ↑ Nikola Gulan pozajmljen Empoliju. B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  12. ↑ Gulan u Kjevu. Mondo Srbija (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  13. ↑ Potvrđeno - Partizan vratio Gulana!- Sportske.net. sportske.net. 2 липня 2013. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 22 лютого 2023.
  14. ↑ El RCD Mallorca ficha a Nikola Gulan [RCD Mallorca signs Nikola Gulan] (Spanish) . Mallorca's official website. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 September 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
  15. ↑ Mouscron/Péruwelz: Nikola Gulan (Majorque) a signé pour deux ans, Nikola Aksentijevic (Limassol) est prêté - sudinfo.be. sudinfo.be. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  16. ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
  17. ↑ Nikola Gulan posle dvomesečne potrage pronašao poslodavca | MozzartSport. www.mozzartsport.com (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  18. ↑ Nikola Gulan je slobodan igrač | MozzartSport. www.mozzartsport.com (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  19. ↑ Balzan FC sign former Fiorentina and Sampdoria defender Gulan. Times of Malta (en-gb) . Процитовано 22 лютого 2023.
  20. ↑ Tomašević, Dalibor (11 жовтня 2022). GULAN ZA MAXBET SPORT: Ja sam dete Partizana, moje srce je crno-belo! Došao sam u Radnički da pomognem. MaxBet Sport (sr-RS) . Процитовано 22 лютого 2023.
  21. ↑ Krčmarević odredio igrače za EP. B92.net (серб.). Процитовано 22 лютого 2023.
  22. ↑ Vesti - Đukić odredio konačan sastav - B92 - Sport - Olimpijada. www.b92.net. Процитовано 22 лютого 2023.
  23. ↑ Nikola Gulan Bio, Stats, and Results | Olympics at Sports-Reference.com. sports-reference.com. 22 липня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 22 лютого 2023.
  24. ↑ У кваліфікаційному раунді.
  25. ↑ а б в Плей-оф

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Никола_Гулан&oldid=39456844